ПОЕЗІЯ

Ти ж надихАйся!
Щоб надихатись сповна,
Ввібравши сяйво зоряного неба.
Від вранішнього сонця сліз роса
Розтопить сніг, отож прошу не треба
Стидатись слів від серця, від душі,
Що гомонять птахами над садами.
То Бог дає тобі свої ключі
Щоб ми були
дочками та синами!..

21.03.2021 ©Cветла