112.02.13, 22:25

12:45. На останні 50 висоти метрів ми витратили вже годину. Якщо навіть зберегти такий темп, то до вершини ми добредемо в кращому випадку о 8 вечора. Якщо зберегти темп і не відпочивати. А ще є дорога назад...

Зупиняємося і обговорюємо ситуацію, що склалася. Час нарешті визнати відкрито, що вершини цього разу нам не бачити. Стьопа більш "заведений" на завершення початого і ще трохи опирається остаточному рішенню, але воно невідворотне... Я пропоную хоча б звернути ліворуч до краю гребеня і глянути, що там, бо по ідеї, звідти може бути видно пік Манаслу. Через кількадесят кроків дорогу нам перекриває довга тріщина. Розчарування і втома заставляють нас залишити і цю затію.

212.02.13, 22:26

На відмітці 6070м говоримо Ріндзі, що вирішили повертати назад. І так моєю найвищою вершиною знову залишається румунський Віштеа Маре висотою 2527м, яка іронія...

312.02.13, 22:26

Тепер, вдома, здається, що можна було "дотиснути" і зайти - таким маленьким здається відрізок, що залишився на фотографіях GoogleEarth. Або витратити ще три дні на повторну спробу, тепер вже з проміжним табором десь хоча б на цій висоті, якось протягнувши на недостатніх запасах продуктів і сподіваючись, що часу, що залишився, вистачить, щоб вчасно дістатися назад до Катманду. Але разом з тим розумієш, що такі сценарії надто ризиковані і там ми прийняли прикре, але вірне рішення. Наші плани не включали таких умов на горі, Ріндзі запланував сходження, виходячи із "стандартних" умов і не вгадав...

Роблю останній кадр з нашою стежкою і починаємо спускатися.

413.02.13, 00:40Відповідь на 3 від llrr

от засада.....що тут скажеш.....
Рома, а для чого так себе мордувати- якось протягнувши на недостатніх запасах продуктів?
ну воно то ясно що підкорити ще одну висоту і неаби яку..... алеж....
алеж сама при всих моїх можливостях пруся в гори і сама собі не можу сказати - навіщо...

513.02.13, 08:16Відповідь на 1 від llrr

12:45. На останні 50 висоти метрів ми витратили вже годину. Якщо навіть зберегти такий темп, то до вершини ми добредемо в кращому випадку о 8 вечора. Якщо зберегти темп і не відпочивати. А ще є дорога назад...
Зупиняємося і обговорюємо ситуацію, що склалася. Час нарешті визнати відкрито, що вершини цього разу нам не бачити. Стьопа більш "заведений" на завершення початого і ще трохи опирається остаточному рішенню, але воно невідворотне... Я пропоную хоча б звернути ліворуч до краю гребеня і глянути, що там, бо по ідеї, звідти може бути видно пік Манаслу. Через кількадесят кроків дорогу нам перекриває довга тріщина. Розчарування і втома заставляють нас залишити і цю затію.Роооомкаяк мені жаль*сльозки в глазках*,навіть не можу уявити вашу ступінь розчарування

613.02.13, 08:19Відповідь на 2 від llrr

На відмітці 6070м говоримо Ріндзі, що вирішили повертати назад. І так моєю найвищою вершиною знову залишається румунський Віштеа Маре висотою 2527м, яка іронія...танцуй,пока молодой(с)

713.02.13, 08:22Відповідь на 3 від llrr

Тепер, вдома, здається, що можна було "дотиснути" і зайти - таким маленьким здається відрізок, що залишився на фотографіях GoogleEarth. Або витратити ще три дні на повторну спробу, тепер вже з проміжним табором десь хоча б на цій висоті, якось протягнувши на недостатніх запасах продуктів і сподіваючись, що часу, що залишився, вистачить, щоб вчасно дістатися назад до Катманду. Але разом з тим розумієш, що такі сценарії надто ризиковані і там ми прийняли прикре, але вірне рішення. Наші плани не включали таких умов на горі, Ріндзі запланував сходження, виходячи із "стандартних" умов і не вгадав...
Роблю останній кадр з нашою стежкою і починаємо спускатися.зате скільки твоїх яскравих спогадів і не побаченого нами залишилось за екраном

813.02.13, 08:37

Молодці

913.02.13, 09:38Відповідь на 4 від Мандрівка

от засада.....що тут скажеш.....
Рома, а для чого так себе мордувати- якось протягнувши на недостатніх запасах продуктів?
ну воно то ясно що підкорити ще одну висоту і неаби яку..... алеж....
алеж сама при всих моїх можливостях пруся в гори і сама собі не можу сказати - навіщо...Ну так, засада чуток
От ми себе і не мордували, поплелися вниз

1013.02.13, 09:39Відповідь на 5 від disu

Роооомка як мені жаль*сльозки в глазках*,навіть не можу уявити вашу ступінь розчаруванняНе переживай, розчарування не настільки всепоглинаюче
Похід-то все одно афігєнний вийшов!