Увечері ми поїхали недалеко за місто. Там, на достатньо великій відокремленій території кожного вечора відбувається щось на зразок фольклорного фестивалю для туристів - на невеликих площадках постійно вистувають танцюристи, музиканти, показують фокуси маги, є дитячі майданчики, лабіринт, торгові ряди з сувенірами, бажаючих катають на слоні або поні.
Переважна частина публіки, три чверті щонайменше - індійські родини, іноземних туристів зовсім небагато.
В кінці - вечеря, де пригощали пробними порціями різноманітних національних страв. Як водиться - все настільки гостре, що очі лізуть на лоб. Я осилив все, що приносили, до останньої крихти, але наступні три дні міг харчуватись тільки омлетиками та салатиками, більше нічого не лізло
По дорозі назад водій, містер Калдіп, звернув увагу на веселий натовп на вулиці, який очолювали дядьки із зеленими неоновими лампами. Весілля - каже...
І от сидимо пізніше на терасі готелю, потягуємо місцеве пиво з Наталкою, чекаємо, поки до нас приєднаться Степан. І раптом чуємо - петарди, салюти, барабани, все ближче і ближче, за деревами видніються знайомі зелені лампи. Ще одне весілля! Кілька секунд роздумів - побігли дивитись!
На вулиці - несамовитий двіжняк, шалені танці, купа людей. Пристроюємось на узбіччі серед індійців, що просто спостерігають. З натовпу нас починають закликати повеселитись з ними. Спочатку відмовляємось, а за дві-три хвилини під шалені ритми вже скачемо серед гостей. Всі ковбасяться, штовхаються, співають,кричать, хтось кладе мені в зуби купюру на 5 рупій, Наталки вже не видно, загубилась десь серед дівчат поруч.
Раптом все закінчується, всі нам щиро дякують за підтримку, навіть запрошують за стіл. Ми не нагліємо та відмовляємось, тим більше, що Стьопа, мабуть, нас вже шукає.
Так закінчився останній день нашої поїздки. Увечері виясняєтся, що наш рейс на Делі на Гоа не після обіду, а зранку. Водій отримує серйозний втик від боса, я його відмазую, як можу - провтикали і ми, і він в однаковій мірі. Доводиться вставати дуже рано, о четвертій. Але в Делі встигаємо доїхати з великим запасом часу, водій випрошує та отримує чайові, всі задоволені. Нас чекає океан...
А мені здавалось, що всі індіанки красиві...А та, що праворуч, красива, як на мене. Обробка трохи може зіпсувала враження - було дуже темно, відповідно і змазано трішки, і шуми довелось прибирати.
Тільки користувачі, що мають VIP-акаунт, можуть приховувати блок з рекламою або ж, тільки в альбомах тих користувачів, які придбали собі VIP-акаунт, ви можете приховати цей блок.
Коментарі
llrr
126.12.07, 09:51
Увечері ми поїхали недалеко за місто. Там, на достатньо великій відокремленій території кожного вечора відбувається щось на зразок фольклорного фестивалю для туристів - на невеликих площадках постійно вистувають танцюристи, музиканти, показують фокуси маги, є дитячі майданчики, лабіринт, торгові ряди з сувенірами, бажаючих катають на слоні або поні.
Переважна частина публіки, три чверті щонайменше - індійські родини, іноземних туристів зовсім небагато.
В кінці - вечеря, де пригощали пробними порціями різноманітних національних страв. Як водиться - все настільки гостре, що очі лізуть на лоб. Я осилив все, що приносили, до останньої крихти, але наступні три дні міг харчуватись тільки омлетиками та салатиками, більше нічого не лізло
llrr
226.12.07, 09:58
По дорозі назад водій, містер Калдіп, звернув увагу на веселий натовп на вулиці, який очолювали дядьки із зеленими неоновими лампами. Весілля - каже...
І от сидимо пізніше на терасі готелю, потягуємо місцеве пиво з Наталкою, чекаємо, поки до нас приєднаться Степан. І раптом чуємо - петарди, салюти, барабани, все ближче і ближче, за деревами видніються знайомі зелені лампи. Ще одне весілля! Кілька секунд роздумів - побігли дивитись!
llrr
326.12.07, 10:05
На вулиці - несамовитий двіжняк, шалені танці, купа людей. Пристроюємось на узбіччі серед індійців, що просто спостерігають. З натовпу нас починають закликати повеселитись з ними. Спочатку відмовляємось, а за дві-три хвилини під шалені ритми вже скачемо серед гостей. Всі ковбасяться, штовхаються, співають,кричать, хтось кладе мені в зуби купюру на 5 рупій, Наталки вже не видно, загубилась десь серед дівчат поруч.
Раптом все закінчується, всі нам щиро дякують за підтримку, навіть запрошують за стіл. Ми не нагліємо та відмовляємось, тим більше, що Стьопа, мабуть, нас вже шукає.
llrr
426.12.07, 10:10
Так закінчився останній день нашої поїздки. Увечері виясняєтся, що наш рейс на Делі на Гоа не після обіду, а зранку. Водій отримує серйозний втик від боса, я його відмазую, як можу - провтикали і ми, і він в однаковій мірі. Доводиться вставати дуже рано, о четвертій. Але в Делі встигаємо доїхати з великим запасом часу, водій випрошує та отримує чайові, всі задоволені. Нас чекає океан...
lisvegas
526.12.07, 22:14
А мені здавалось, що всі індіанки красиві...
llrr
627.12.07, 09:41Відповідь на 5 від lisvegas
А та, що праворуч, красива, як на мене. Обробка трохи може зіпсувала враження - було дуже темно, відповідно і змазано трішки, і шуми довелось прибирати.
lisvegas
727.12.07, 21:08Відповідь на 6 від llrr
Можливо... Я придивилась - і зрозуміла. Спершу я думала, що в неї ніс з горбинкою. А то - скула із-за носа від посмішки
Ingrids
813.09.08, 23:28
Танцовщицы?
llrr
915.09.08, 13:00Відповідь на 8 від Ingrids
Ці грають та співають, а танцівниця перед ними. Але її сфотографувати при такому світлі було нереально.
Бормалейша
1019.01.09, 19:12