Цей захід сонця, як іконостас,
Пів світу чистим золотом сіяє!
А я дивлюсь, неначе перший раз,
Душа моя із небом розмовляє!

Ген, сонце зупинилось на межі,
Дихнути навіть вітер не посміє!..
Так хороше і легко на душі,
І трохи сумно, мов здійснилась мрія...