123.11.14, 10:53

Перечитую список,
Серце рветься з грудей -
До небесних колисок
Взято кращих людей.
Мов розрізані жили,
Кров’ю плачуть рядки,
І пливуть до могили
Між словами вінки.
Мов натягнуті струни
Рвуться дзвони церков,
І приковує труни
Зміст словесних оков.
Перечитую список,
В душу смерті надріз,
Замість коми і рисок
Краплі стомлених сліз.
Болем змучене серце
Зупиняє биття,
В кожній букві - кубельце,
В кожнім слові - життя.
У розстріляній прозі
Тих холодних письмен
Дочитати не в змозі
Бездиханних імен.
Смертю різані очі
Молять градом Творця
«Дай же, Господи, мочі
Дочитати кінця».
Наковтався над волю,
Горе в скроню довбе,
І скажений від болю
Вже шукаю себе.
Ну за що така мука
Мене душить що раз,
Коли чорна розлука
Свій виводить наказ?
Де ж набратися сили
Як стерпіти тягло??.......

223.11.14, 10:53

Де ж набратися сили
Як стерпіти тягло??.......
Скільки ж вас покосили,
Скільки ж вас полягло…
Милосердний мій Боже,
Кличу з димом кадил:
«Ти все знаєш, то може
Вже достатньо могил?»...
Перечитую список,
Ось, здається, вже край,
До небесних колисок,
Дорогою в рай…
(Василь Ковтун?)

323.11.14, 10:56

423.11.14, 11:08

523.11.14, 11:12

623.11.14, 13:38

....

723.11.14, 13:56

823.11.14, 21:56