анонім
131.05.14, 16:50
Край дороги у полі Ростуть маки червоні, Хтось зриває пелюстку І кладе на долоню. А на тій, на пелюстці, Як на мапі червоній, Рвуть вудила криваві, Скачуть ковані коні. Чути: дзенькають шаблі, Чути стогін жіночий, Чорний крук над полями І розкльовані очі. Кожний вік історично На цім маковім полі. У екстазі та болі Залишалися долі. Козаки чорноброві І татарські ще діти Впали в полі червонім І засіялись цвітом. Тут, де виросли трави, Де засіялись маки, Полихали заграви, Йшли на смерть, у атаку.
231.05.14, 16:51Відповідь на 1 від анонім
Печеніги, тевтонці І монголів ватаги Роздирали це поле, Як на чорну розвагу. Колись доля ходила Тут босоніж по травах І лелечині крила Тут купались в загравах. Маком, смертю і хлібом Сівачі історичні Засівали це поле Нині, вчора і вічно. Кожна квіточка маку – То є крапелька крові, Що залишили люди В історичній розмові. Час пелюстку червону Все кладе на долоню І від щирого серця Просить прощення в Бога: Ми всі просимо: Боже! Ти пробач усім людям, Що вони натворили, – Ми молитися будем. Віктор Бойко 14 серпня 1953 року
Луноход
331.05.14, 16:53
431.05.14, 16:54Відповідь на 3 від Луноход
Спасибо, Юра!
Lazorevka
531.05.14, 16:56
George Che
631.05.14, 16:57
сумасойти
tamagochi
731.05.14, 16:58
831.05.14, 17:03Відповідь на 7 від tamagochi
931.05.14, 17:04Відповідь на 6 від George Che
1031.05.14, 17:05Відповідь на 5 від Lazorevka
kadetv20
Україна, Кременчук
Тільки користувачі, що мають VIP-акаунт, можуть приховувати блок з рекламою або ж, тільки в альбомах тих користувачів, які придбали собі VIP-акаунт, ви можете приховати цей блок.
Коментарі
анонім
131.05.14, 16:50
Край дороги у полі
Ростуть маки червоні,
Хтось зриває пелюстку
І кладе на долоню.
А на тій, на пелюстці,
Як на мапі червоній,
Рвуть вудила криваві,
Скачуть ковані коні.
Чути: дзенькають шаблі,
Чути стогін жіночий,
Чорний крук над полями
І розкльовані очі.
Кожний вік історично
На цім маковім полі.
У екстазі та болі
Залишалися долі.
Козаки чорноброві
І татарські ще діти
Впали в полі червонім
І засіялись цвітом.
Тут, де виросли трави,
Де засіялись маки,
Полихали заграви,
Йшли на смерть, у атаку.
анонім
231.05.14, 16:51Відповідь на 1 від анонім
Печеніги, тевтонці
І монголів ватаги
Роздирали це поле,
Як на чорну розвагу.
Колись доля ходила
Тут босоніж по травах
І лелечині крила
Тут купались в загравах.
Маком, смертю і хлібом
Сівачі історичні
Засівали це поле
Нині, вчора і вічно.
Кожна квіточка маку –
То є крапелька крові,
Що залишили люди
В історичній розмові.
Час пелюстку червону
Все кладе на долоню
І від щирого серця
Просить прощення в Бога:
Ми всі просимо: Боже!
Ти пробач усім людям,
Що вони натворили, –
Ми молитися будем.
Віктор Бойко 14 серпня 1953 року
Луноход
331.05.14, 16:53
анонім
431.05.14, 16:54Відповідь на 3 від Луноход
Спасибо, Юра!
Lazorevka
531.05.14, 16:56
George Che
631.05.14, 16:57
сумасойти
tamagochi
731.05.14, 16:58
анонім
831.05.14, 17:03Відповідь на 7 від tamagochi
анонім
931.05.14, 17:04Відповідь на 6 від George Che
анонім
1031.05.14, 17:05Відповідь на 5 від Lazorevka