Не знаю як в кого, а в мене є такий момент в останній день походу, коли востаннє озираєшся і розумієш що ладен побігти назад!
Той самий погляд назад....Трошки - по-трошку Чорногірський хребет ховався за вершечками ялин. І було трохи сумно прощатися з Горами, але прощаючись з нами, Гори знову запрошували нас на гостину ;)