Білим снігом весна закосичена -
Теплу шубку зима їй позичила.

Квіти сплять міцним сном під периною,
Ліс стрічає птахів самотиною.

І дарма ми щодня весну просимо -
Не вмивається березень росами.

Не на жарт десь весна забарилася,
Снігом вкрита земля зажурилася,

Марить квітами, листям і травами,
Сонцем, небом – весняними чарами.

Кожен день нас лякають прогнозами,
Снігопадами, вітром, морозами.

Попри все ми надію плекаємо,
І весняне тепло виглядаємо.

ОЛЬГА ШНУРЕНКО (http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412232)