Калина червона – багряне намисто:
То ягоди спілі рясніють між листям.
У кожного плоду за суттю гіркою
Є кісточка-серце прийдешнього й долі.

Колише їх вітер – пульсують серця:
Хитає кущі – і триває життя.
І щастя, майбутнє – давно жило, зроду
В калинових вітах, душа є народу.

Святині всі вічні – в яких наша доля;
І поки є пам`ять – допоки герої.
Це серце не вмре за відсутності вітру –
Допоки ходитиме віра по світу.
© Андрій Гагін