Біле покривало
Зима розстеляла.
Подушки пухнасті
В саду розкладала.
Снігову перину
Стелила у парку.
Одягла в корону
Білосніжну арку.
Ой, ти чарівнице,
Зимонько-красуне,
Розкинула всюди
Сніжно-біле руно.
Та недовго постіль
Ця буде лежати.
Думки линуть поспіль:
"Час весни чекати..."
@Інна Тарасюк-Совальська