110.10.23, 18:07

Це парк Таращанець.
Пам'ятник у парку був рекомендований
до демонтажу Українським інститутом
національної пам'яті згідно із Законом
про декомунізацію (2015р.) і мав бути
знесений або перенесений у музей парк
тоталітаризму до 21 травня 2016 року,
але він і досі лишається на місці.
На жаль вже 8 років як Київрада та
Київська міська державна адміністрація
порушують Закон і самоусунулись від
розв'язання цього наболілого на сьогодні питання.
Символ громадянської позиції влади є яскравим,
особливо під час кривавої війни
з постсовітською рашистською рф

211.10.23, 02:11

Але симпатичний із мистецької точки зору.

311.10.23, 08:34Відповідь на 2 від Nech sa paci

Але симпатичний із мистецької точки зору.Граніт можна залишити, а бронзі придати нову форму.
Достойників багато. Війна
Але чомусь влада цей парашний символ не прибрала досі
хоча за останні 10 років змінилось сім (!) очильників района

411.10.23, 17:48Відповідь на 3 від ajnbybz

Можна зробити поряд пояснювальну табличку, що то "не наші герої", але з художньої точки зору артефакт прикольний.

Воно мені не заважає, але якщо приймуть і акуратно перенесуть у спеціальне місце, то я не проти.

Щодо більшовиків можу сказати, що то була напів-окупація. Або на 70 % окупація. Бо частина українського суспільства повелася на більшовицькі заклики "взяти й поділити". Скажімо так, значна частина (як не більшість) робітників і помітна частина селян (просто бідняки й різні наші шарікови). Грубо кажучи, 30 % суспільства. Інші ж не проявили достатнього спротиву, подібного на оборону Києва у 2022. Мало того — тоді знайшлися тут місцеві політичні "партнери" більшовикам (націонал-комуністи й інші ліваки).

511.10.23, 18:02Відповідь на 3 від ajnbybz

Трохи знаю історію батьківського села. То там були досить поширені лівацькі погляди, що проявилися в різних акціях іще у 1905–1907. Було багато прихильників українських есерів, які потім частково стали союзниками більшовиків, та й безпосередньо більшовиків.

Були й інші, що ходили по лісах і боролися проти денікінців, а потім проти більшовиків. Був свій отаман Демид Ромашка.

Але в цілому супільство розкололося, й тих, хто пішов співпрацювати з більшовиками, було занадто багато, аби просто назвати їх колаборантами. Суспільство було не зріле. Більше того, Розстріляне Відродження — це в більшості своїй ліваки й частково ідейні комуністи.

611.10.23, 20:54Відповідь на 4 від Nech sa paci

Можна зробити поряд пояснювальну табличку, що то "не наші герої", але з художньої точки зору артефакт прикольний.

Воно мені не заважає, але якщо приймуть і акуратно перенесуть у спеціальне місце, то я не проти.

Щодо більшовиків можу сказати, що то була напів-окупація. Або на 70 % окупація. Бо частина українського суспільства повелася на більшовицькі заклики "взяти й поділити". Скажімо так, значна частина (як не більшість) робітників і помітна частина селян (просто бідняки й різні наші шарікови). Грубо кажучи, 30 % суспільства. Інші ж не проявили достатнього спротиву, подібного на оборону Києва у 2022. Мало того — тоді знайшлися тут місцеві політичні "партнери" більшовикам (націонал-комуністи й інші ліваки).Що цікаво, у наш час 73% теж повелися на популізм

711.10.23, 20:56Відповідь на 5 від Nech sa paci

Трохи знаю історію батьківського села. То там були досить поширені лівацькі погляди, що проявилися в різних акціях іще у 1905–1907. Було багато прихильників українських есерів, які потім частково стали союзниками більшовиків, та й безпосередньо більшовиків.

Були й інші, що ходили по лісах і боролися проти денікінців, а потім проти більшовиків. Був свій отаман Демид Ромашка.

Але в цілому супільство розкололося, й тих, хто пішов співпрацювати з більшовиками, було занадто багато, аби просто назвати їх колаборантами. Суспільство було не зріле. Більше того, Розстріляне Відродження — це в більшості своїй ліваки й частково ідейні комуністи.У ХХІ столітті пів планети все ще на комуняцькомусначку гачку.

811.10.23, 21:02Відповідь на 5 від Nech sa paci

Трохи знаю історію батьківського села. То там були досить поширені лівацькі погляди, що проявилися в різних акціях іще у 1905–1907. Було багато прихильників українських есерів, які потім частково стали союзниками більшовиків, та й безпосередньо більшовиків.

Були й інші, що ходили по лісах і боролися проти денікінців, а потім проти більшовиків. Був свій отаман Демид Ромашка.

Але в цілому супільство розкололося, й тих, хто пішов співпрацювати з більшовиками, було занадто багато, аби просто назвати їх колаборантами. Суспільство було не зріле. Більше того, Розстріляне Відродження — це в більшості своїй ліваки й частково ідейні комуністи.Загалом, демократія це спроможність людини брани на себе відповідальність за себе, за родину, за країну. Всё інше - рабство.

911.10.23, 21:14Відповідь на 6 від ajnbybz

Хтось повівся на популізм, а хтось проголосував ПРОТИ Порошенка. Я сам ледь поставив за нього (Петра Олексійовича) галочку, рука відмовлялася ставити. Оскільки він багато чого зробив такого, що відбивало бажання голосувати за нього.

1011.10.23, 21:36Відповідь на 9 від Nech sa paci

Хтось повівся на популізм, а хтось проголосував ПРОТИ Порошенка. Я сам ледь поставив за нього (Петра Олексійовича) галочку, рука відмовлялася ставити. Оскільки він багато чого зробив такого, що відбивало бажання голосувати за нього.Вибір без вибору це і є дорога у рабство бо парашні метастази ніхто
не вирізав за 32 роки незалежності.