Найцікавіше місце, куди нас привів наш "самонав'язаний" гід, була "медресе" (madrasah) - середня школа у мусульманських країнах, де діти отримують звичайну середню освіту і паралельно вивчають Коран.
Ця медресе була для самих маленьких: від 6 років (до скількох - не пам'ятаю і не буду вигадувати).
Уроки вже закінчились і школа була порожня, за винятком дідуся, який нам її показував (сторож, мабуть). На дошці залишились написи та малюнки з останнього уроку: три зайці, три пташки і арифметичні вправи, на зразок
"2 = 1 + 1"
"3 = 1 + 2"
На стінах видно портрети президента Тунісу, таваріща Зіна Ель Абідін Бен Алі (між собою, для зручності, ми його називали "папа" ).
В жодному місті не можна було провести хоча б 10 хвилин, не спостерігаючи його батькісвської посмішки - потрети висять всюди, де тільки їх можна повісити, буквально у кожному публічному приміщенні: магазини, кафе, вокзали (про приватні будинки не знаю - не бачив).
Також важко в країні сховатись від числа 7.11 - дати, коли Бен Алі вперше прийшов до влади - це і постери, і назви вулиць, і навіть цілі монументи. Після першого обрання у 1987, "папа" регулярно вигравав всі вибори з результатом не менше 90% голосів. Вкупі це все, разом з хорошими дорогами і менш-більш пристойним рівнем життя, дуже нагадує сусідню Білорусь.
Двоє тунісців, з якими Сергій розговорився в літаку по дорозі додому, розповіли, що президент підгріб під себе увесь менш-більш серйозний бізнес у країні, а критикують "папу" лише на кухнях, інакше легко можна загриміти у тюрму десь в глибині Сахари.
Интересно рассказываешь
Как ты держишь столько информации о названиях городов,дорог,музеев и т. д.?Записываешь?И бывала ли агрессия у местных на твоё желание кого то, или что то сфотографировать?
Да, неуютное местечко... в 80-е годы я бывал в командировках в советской средней азии (Ташкент, Чарджоу, Ташауз, Ургенч, Хива...) и заходил в медресе (правда там и тогда они служили исключительно для подготовки духовенства), так вот атмосфера, общее впечатление - точно такое же...
Да, неуютное местечко... в 80-е годы я бывал в командировках в советской средней азии (Ташкент, Чарджоу, Ташауз, Ургенч, Хива...) и заходил в медресе (правда там и тогда они служили исключительно для подготовки духовенства), так вот атмосфера, общее впечатление - точно такое же...
Ми бачили й інші школи, зовні дуже схожі на наші, тільки всередині не були. Довкола бігали звичайні діти в шкільній формі з рюкзаками
Интересно рассказываешь
Как ты держишь столько информации о названиях городов,дорог,музеев и т. д.?Записываешь?Часто так буває, що деякі назви, факти я взнаю вже вдома - бо ходимо ми самостійно, без гідів, а нормальний путівник там купити не вдалося, хоч як ми не шукали. Тому пробіли заповнюю вже в інтернеті - він все знає
И бывала ли агрессия у местных на твоё желание кого то, или что то сфотографировать?Жодного разу в жодній країні. Правда, людей я нечасто фотографую, можливо тому ще не наривався на агресію
Ми бачили й інші школи, зовні дуже схожі на наші, тільки всередині не були. Довкола бігали звичайні діти в шкільній формі з рюкзаками Ну так как ни крути - а живут там тоже люди...
Кстати, твоих следов в моем альбоме про Иорданию пока не обнаружено...
Тільки користувачі, що мають VIP-акаунт, можуть приховувати блок з рекламою або ж, тільки в альбомах тих користувачів, які придбали собі VIP-акаунт, ви можете приховати цей блок.
Коментарі
llrr
17.02.09, 18:48
Найцікавіше місце, куди нас привів наш "самонав'язаний" гід, була "медресе" (madrasah) - середня школа у мусульманських країнах, де діти отримують звичайну середню освіту і паралельно вивчають Коран.
Ця медресе була для самих маленьких: від 6 років (до скількох - не пам'ятаю і не буду вигадувати).
Уроки вже закінчились і школа була порожня, за винятком дідуся, який нам її показував (сторож, мабуть). На дошці залишились написи та малюнки з останнього уроку: три зайці, три пташки і арифметичні вправи, на зразок
"2 = 1 + 1"
"3 = 1 + 2"
llrr
27.02.09, 18:48
На стінах видно портрети президента Тунісу, таваріща Зіна Ель Абідін Бен Алі (між собою, для зручності, ми його називали "папа" ).
В жодному місті не можна було провести хоча б 10 хвилин, не спостерігаючи його батькісвської посмішки - потрети висять всюди, де тільки їх можна повісити, буквально у кожному публічному приміщенні: магазини, кафе, вокзали (про приватні будинки не знаю - не бачив).
Також важко в країні сховатись від числа 7.11 - дати, коли Бен Алі вперше прийшов до влади - це і постери, і назви вулиць, і навіть цілі монументи. Після першого обрання у 1987, "папа" регулярно вигравав всі вибори з результатом не менше 90% голосів. Вкупі це все, разом з хорошими дорогами і менш-більш пристойним рівнем життя, дуже нагадує сусідню Білорусь.
llrr
37.02.09, 18:48
Двоє тунісців, з якими Сергій розговорився в літаку по дорозі додому, розповіли, що президент підгріб під себе увесь менш-більш серйозний бізнес у країні, а критикують "папу" лише на кухнях, інакше легко можна загриміти у тюрму десь в глибині Сахари.
Serpentina
48.02.09, 11:06
Прочитала с удовольствием
ДА-ХА!
58.02.09, 11:48
Кумедна школа, якщо чесно то чомусь мене вона не приваблює
Нехотила б я так навчатися..
Бормалейша
68.02.09, 16:10
Интересно рассказываешь
Как ты держишь столько информации о названиях городов,дорог,музеев и т. д.?Записываешь?И бывала ли агрессия у местных на твоё желание кого то, или что то сфотографировать?
Alvo
78.02.09, 23:33
Да, неуютное местечко... в 80-е годы я бывал в командировках в советской средней азии (Ташкент, Чарджоу, Ташауз, Ургенч, Хива...) и заходил в медресе (правда там и тогда они служили исключительно для подготовки духовенства), так вот атмосфера, общее впечатление - точно такое же...
llrr
89.02.09, 11:07Відповідь на 7 від Alvo
Ми бачили й інші школи, зовні дуже схожі на наші, тільки всередині не були. Довкола бігали звичайні діти в шкільній формі з рюкзаками
llrr
99.02.09, 11:11Відповідь на 6 від Бормалейша
Часто так буває, що деякі назви, факти я взнаю вже вдома - бо ходимо ми самостійно, без гідів, а нормальний путівник там купити не вдалося, хоч як ми не шукали. Тому пробіли заповнюю вже в інтернеті - він все знаєЖодного разу в жодній країні. Правда, людей я нечасто фотографую, можливо тому ще не наривався на агресію
Alvo
109.02.09, 14:52Відповідь на 8 від llrr
Ну так как ни крути - а живут там тоже люди...Кстати, твоих следов в моем альбоме про Иорданию пока не обнаружено...