Я дякую Богу за ще одну осінь,
За стрічку сріблясту в моєму волоссі,
За стоптані туфлі ,за зношені плАття,
За жменьку золи із кохання багаття.
За вЕсну, що вже недосяжно- далека,
За літо, що в вирій поніс вже лелека ,
За душу, якій ще не віриться й досі,
Що вогники айстр вже запалюють осінь.
О. Грейнер Савич /
Я дякую Богу за ще одну осінь,
За стрічку сріблясту в моєму волоссі,
За стоптані туфлі ,за зношені плАття,
За жменьку золи із кохання багаття.
За вЕсну, що вже недосяжно- далека,
За літо, що в вирій поніс вже лелека ,
За душу, якій ще не віриться й досі,
Що вогники айстр вже запалюють осінь.
О. Грейнер Савич

Інформація

Коментарі