Реколекції - 2010
отець Василь Ковпак / город, релігія, реколекції
Реколекції - 2010
отець Василь Ковпак

Інформація

Коментарі

124.03.10, 16:28

http://www.saintjosaphat.org.ua/novyny/

http://www.saintjosaphat.org.ua/rekolekciji/

    224.03.10, 17:38

    Дякую! Саме час подумати про вічне

      324.03.10, 20:10

      Дякую!

      Завтра 25.03. 2010 Моєму татові виповнилось би 90 років.
      Немає його вже 5 років. День самі розумієте: церква, цвинтар, свічки, квіти, спогади...
      За маму переживаю вперше не можу її завести на цвинтар...зовсім слабенька.

        425.03.10, 18:26

        Дуже ніжно і щемливо)

          526.03.10, 07:51Відповідь на 2 від Берегулька

            626.03.10, 08:00Відповідь на 3 від Діду

            Дякую!

            Завтра 25.03. 2010 Моєму татові виповнилось би 90 років.
            Немає його вже 5 років. День самі розумієте: церква, цвинтар, свічки, квіти, спогади...
            За маму переживаю вперше не можу її завести на цвинтар...зовсім слабенька.
            Вчора теж прибирала на цвинтарі , на могилі маминих батьків
            В минулому році ходила сама ( мама погано себе почувала), а в цьому році з мамою.
            Як приємно , коли наші рідні з нами...

              726.03.10, 08:08Відповідь на 4 від Листопад

              Дуже ніжно і щемливо)
              Надіюся , Ви прослухали щоденні проповіді о. В. Ковпака
              Люди приїзджають навіть з сусідніх областей і всі , хто є в церкві причащаються.
              Хочу ще зауважити , що реколекції тривають на протязі всього цього тижня(22-26 березня).
              І на сайті кожен день поновлюється (добавляється ) нова проповідь.
              http://www.saintjosaphat.org.ua/rekolekciji/

                826.03.10, 17:02

                За духовним я ходжу сюди:
                http://vedmedenko.org/

                  927.03.10, 17:48Відповідь на 8 від Діду

                  Ісус Христос розп’ятий був не раз.
                  Там, на Голгофі, це було уперше.
                  Умер од смерті, може,— від образ,
                  і за життям не пожалів, умерши.
                  А потім розп’яли на полотні,
                  у мармурі, у гіпсі і в граніті.
                  А потім розп’яли його в мені,
                  і розп’яли на цілім білім світі.
                  І тіло з’їли, кров’ю запили.
                  Ще рік, чи два, чи десять, чи довіку?
                  І продавали образ з-під поли,
                  і не дають умерти чоловіку.
                  Куди піду? Куди тепер піду?
                  Де на землі земля обітована?
                  Казарми в Гефсіманському саду,
                  І всі народи — як розкрита рана…
                  ( Ліна Костенко )

                    Гість: pbnvbn

                    1029.03.10, 18:57

                    чудово!

                      Сторінки:
                      1
                      2
                      попередня
                      наступна