Геть не розумію... То традиція така - обгороджуватись? У нас завжди була велика єврейська громада. До війни вона була другою за чисельністю і поступалася хіба польській, а українці були третіми. На старому єврейському цвинтарі ще можна знайти такі традиційні єврейські могили.
Розумієте... Всілякі релігійні ознаки на єврейському цвинтарі нищились ще в 70-х роках. Тому багато поховань відгороджували такими от цілком закритими "клітками". А до війни це був "новий" єврейський цвинтар, з окремим входом, який своєю задньою частиною притулявся до Янівського (християнського). І розділяв їх мурований паркан. Потім паркан знесли, намагалися навіть зробили загальну нумерацію полів. Але якщо пробувати пройти цвинтар з єврейської брами в центральну, можна ризикувати поламати ноги, бо доріжки в основному в кінці єврейських поховань закінчуються і там, на колишній межі, щільно стоять одна біля другої такі от клітки.
Мені (пробачте моє зухвальство!) здається дещо дивним намагання живих зберігати тлін в такій недоторканності... Це зазіхання на вічність і намагання заперечити Божу волю... І ще дивніше спостерігати за таким намаганням у представників богообраного народу, котрі вище всього земного і людського мусять шанувати Бога і духовні речі... А пам'ятники... Не хочу сказати нічого поганого, але далеко не всі люди заслуговують на пам'ятник після смерті, адже результат людського життя не так вже й часто є значущим для всього людства або бодай для народу чи громади...
Всі під Богом ходимо... Особисто я не збираюсь відгороджуватись мурами і гратами від проявів Божої волі... Хоча не мені виносити їм вироки - є інстанції вищі і праведніші за мене...
Треба більше довіряти Божій волі...
А якщо є люди, які чинять проти Божої волі? Чи Ви вважаєте, що все детерміновано?
Культура і рівень розвитку народу визначається ставленням до немічних (старих і недужих) і до померлих. Для того, щоб виховати "нову сутність - радянську людину", людей знекорінювали: масово перевозили з місць, де жили їхні предки, а пізніше - створювали умови для таких міграцій. Щоб зламати опір Новгорода, з князівства вивезли всю провідну верству. Найбільше приниження, яке міг вчинити завойовник - це зневага могил завойованого народу (так, зокрема, чинили російські війська в Криму 1783 р.). Я поважаю єврейську громаду Львова, яка дбає про своїх померлих. Хай зі старої єврейської громади лишились одиниці. Але я не маю підстав поважати "перекотиполе", яке живе, де краще, і яке з його землею не пов’язує ніщо.
Тільки користувачі, що мають VIP-акаунт, можуть приховувати блок з рекламою або ж, тільки в альбомах тих користувачів, які придбали собі VIP-акаунт, ви можете приховати цей блок.
Коментарі
aleksandrinna
15.12.10, 21:02
no-sense
25.12.10, 23:21
Геть не розумію... То традиція така - обгороджуватись?
jurek1962
36.12.10, 12:46
uraha
46.12.10, 20:39Відповідь на 2 від no-sense
У нас завжди була велика єврейська громада. До війни вона була другою за чисельністю і поступалася хіба польській, а українці були третіми. На старому єврейському цвинтарі ще можна знайти такі традиційні єврейські могили.
uraha
56.12.10, 20:39Відповідь на 3 від jurek1962
morning7
66.12.10, 23:20
PORA
77.12.10, 18:50
dytyna
812.06.11, 10:03Відповідь на 2 від no-sense
Розумієте... Всілякі релігійні ознаки на єврейському цвинтарі нищились ще в 70-х роках. Тому багато поховань відгороджували такими от цілком закритими "клітками". А до війни це був "новий" єврейський цвинтар, з окремим входом, який своєю задньою частиною притулявся до Янівського (християнського). І розділяв їх мурований паркан. Потім паркан знесли, намагалися навіть зробили загальну нумерацію полів. Але якщо пробувати пройти цвинтар з єврейської брами в центральну, можна ризикувати поламати ноги, бо доріжки в основному в кінці єврейських поховань закінчуються і там, на колишній межі, щільно стоять одна біля другої такі от клітки.
no-sense
912.06.11, 14:14Відповідь на 8 від dytyna
Мені (пробачте моє зухвальство!) здається дещо дивним намагання живих зберігати тлін в такій недоторканності... Це зазіхання на вічність і намагання заперечити Божу волю... І ще дивніше спостерігати за таким намаганням у представників богообраного народу, котрі вище всього земного і людського мусять шанувати Бога і духовні речі... А пам'ятники... Не хочу сказати нічого поганого, але далеко не всі люди заслуговують на пам'ятник після смерті, адже результат людського життя не так вже й часто є значущим для всього людства або бодай для народу чи громади...
Всі під Богом ходимо... Особисто я не збираюсь відгороджуватись мурами і гратами від проявів Божої волі... Хоча не мені виносити їм вироки - є інстанції вищі і праведніші за мене...
Треба більше довіряти Божій волі...
dytyna
1012.06.11, 16:09Відповідь на 9 від no-sense
А якщо є люди, які чинять проти Божої волі? Чи Ви вважаєте, що все детерміновано?
Культура і рівень розвитку народу визначається ставленням до немічних (старих і недужих) і до померлих. Для того, щоб виховати "нову сутність - радянську людину", людей знекорінювали: масово перевозили з місць, де жили їхні предки, а пізніше - створювали умови для таких міграцій. Щоб зламати опір Новгорода, з князівства вивезли всю провідну верству. Найбільше приниження, яке міг вчинити завойовник - це зневага могил завойованого народу (так, зокрема, чинили російські війська в Криму 1783 р.). Я поважаю єврейську громаду Львова, яка дбає про своїх померлих. Хай зі старої єврейської громади лишились одиниці. Але я не маю підстав поважати "перекотиполе", яке живе, де краще, і яке з його землею не пов’язує ніщо.