113.01.15, 23:05

Невелика ікона «Покрова» кінця XII—початку XIII століття зі східної Галичини привертає увагу незвичайною іконографією і є, мабуть, однією з ранніх редакцій цього сюжету. Візантійське походження легенди про чудо у Влахернському храмі Константинополя наводить на думку про виникнення там перших ікон «Покрови», хоча до нашого часу вони не дійшли. Вважається, що у Києві разом з утвердженням культу Покрови йшло формування іконографії сюжету, до якої, можливо, подібна і галицька ікона. За іконографічною схемою вона відрізняється від загальновідомих композицій «Покрови», що згодом були поширені на руських землях: Марія сидить на престолі з Христом-немовлям у лоні, ангели тримають над ними покров.

213.01.15, 23:07Відповідь на 1 від K-ATRIN

Рідкісна іконографія ікони, давність якої підтверджується також її палеографією, свідчить про наближеність до першоджерела. Живописне вирішення ікони, однак, не має тієї пластичної витонченості та рафінованості, що були властиві візантійським пам'яткам. Чітко виражені лінеарність, спрощеність форм, експресивність ликів вирізняють манеру місцевого галицького майстра. Ця ікона — єдина пам'ятка галицького живопису домонгольського періоду. Її можна розглядати як певну ланку процесу творення культу «Покрови», що набув широкого розвитку в Україні в подальші століття. (с)