Колекція ікон Національного художнього музею — одна з найвідоміших і найзначніших в Україні. Вона належить до рідкісних і унікальних зібрань, які достойно репрезентують український іконопис.
Докладніше :: http://namu.kiev.ua/ua/about/collections/icon-painting/1.html
XVII століття принесло ще суттєвіші зрушення у розвиток українського іконопису. Через бароко, що панувало в країнах Центральної та Східної Європи, Україна залучається до загальноєвропейського художнього процесу. Під впливом цього великого інтернаціонального стилю українське мистецтво не тільки засвоювало досягнення європейського живопису, а й долало схоластику середньовічного мислення.
Розвиток української художньої культури з кінця XVII — у XVIII столітті йшов під знаком бароко, набуваючи широких масштабів.
Законодавцем смаків, поширювачем нових художніх ідей виступала Києво-Печерська лавра, яка відновила свій статус великого культурного центру. Її вплив поширювався далеко за межі України: в країни православного регіону, на Балкани
Нові західні віяння переосмислювалися тут у звичному для православної ідеології ключі й сприймалися вже в дещо переробленому вигляді.
Бароко проникає в українську культуру, де сильними ще були середньовічні норми; схрещення різних за характером тенденцій дало виразний художній синтез. Саме цим і визначається стиль і своєрідність української ікони епохи бароко. В Національному художньому музеї зібрано найбільшу колекцію ікон Лівобережної України кінця XVII та XVIII століття.
Ікона «Свята Анна» (1680—1685) є свідченням досить суттєвих змін у трактуванні релігійного образу. Вбрана в червоний кунтуш, з квіткою в руці, свята, сповнена реальної краси і жіночності, «виліплена» з конкретного життєвого матеріалу. Але земне начало не позбавляє її поетичної ідеалізації, об'ємне світлотіньове моделювання лику і постаті поєднується з монолітним узагальненням монументальної форми. (с)
http://namu.kiev.ua/ua/about/collections/icon-painting/6.html
Тільки користувачі, що мають VIP-акаунт, можуть приховувати блок з рекламою або ж, тільки в альбомах тих користувачів, які придбали собі VIP-акаунт, ви можете приховати цей блок.
Коментарі
K-ATRIN
113.01.15, 23:43
XVII століття принесло ще суттєвіші зрушення у розвиток українського іконопису. Через бароко, що панувало в країнах Центральної та Східної Європи, Україна залучається до загальноєвропейського художнього процесу. Під впливом цього великого інтернаціонального стилю українське мистецтво не тільки засвоювало досягнення європейського живопису, а й долало схоластику середньовічного мислення.
Розвиток української художньої культури з кінця XVII — у XVIII столітті йшов під знаком бароко, набуваючи широких масштабів.
Законодавцем смаків, поширювачем нових художніх ідей виступала Києво-Печерська лавра, яка відновила свій статус великого культурного центру. Її вплив поширювався далеко за межі України: в країни православного регіону, на Балкани
K-ATRIN
213.01.15, 23:44Відповідь на 1 від K-ATRIN
Нові західні віяння переосмислювалися тут у звичному для православної ідеології ключі й сприймалися вже в дещо переробленому вигляді.
Бароко проникає в українську культуру, де сильними ще були середньовічні норми; схрещення різних за характером тенденцій дало виразний художній синтез. Саме цим і визначається стиль і своєрідність української ікони епохи бароко. В Національному художньому музеї зібрано найбільшу колекцію ікон Лівобережної України кінця XVII та XVIII століття.
K-ATRIN
313.01.15, 23:49Відповідь на 2 від K-ATRIN
Ікона «Свята Анна» (1680—1685) є свідченням досить суттєвих змін у трактуванні релігійного образу. Вбрана в червоний кунтуш, з квіткою в руці, свята, сповнена реальної краси і жіночності, «виліплена» з конкретного життєвого матеріалу. Але земне начало не позбавляє її поетичної ідеалізації, об'ємне світлотіньове моделювання лику і постаті поєднується з монолітним узагальненням монументальної форми. (с)
http://namu.kiev.ua/ua/about/collections/icon-painting/6.html