Колекція ікон Національного художнього музею — одна з найвідоміших і найзначніших в Україні. Вона належить до рідкісних і унікальних зібрань, які достойно репрезентують український іконопис.
Докладніше :: http://namu.kiev.ua/ua/about/collections/icon-painting/1.html
XV століття залишило помітний слід в еволюції українського іконопису, притому кількість збережених пам'яток значно більша. На межі XIV—XV століть в Україні зароджується і розвивається іконостас, що став неодмінним архітектурним компонентом православного храму. Ікони розміщуються в ньому за строго визначеним порядком, обумовленим сутністю ідеологічної релігійної системи. Таким чином, зростає попит на ікони, визначається тематичне коло і стилістика, підвищується їх роль і значення. То був час розквіту української ікони, її «золотий вік», період її найвищих досягнень. Разом з тим то був важливий етап у формуванні іконописної школи, що відбувався на тлі загального художнього процесу слов'янських країн. Зв'язки з Візантією поступово слабшають і обриваються після завоювання її турками.
Підтримуються зв'язки з балканськими державами. Чимало грецьких і сербських майстрів переїздили до Росії та України, працювали разом із місцевими іконописцями. Плідними були і контакти з Афоном, а також із традиційними іконописними центрами — Москвою та Новгородом.
В українському іконописі особливо помітним стає прагнення вийти на самостійний шлях, знайти власний стиль, не відриваючись від художніх традицій та спираючись на могутній пласт народних естетичних уявлень. Саме тому мистецтво цієї доби таке досконале і багатогранне. Домінантою в ньому звучить вірність духовному ідеалові й класична чіткість монументальної форми, разом з тим проявляється тенденція до ліричної, поетичної інтерпретації сюжетів.
Ікона «Чудо святого Георгія про змія», або «Юрій-змієборець» — блискучий взірець витонченого стилю другої половини XV століття. В інтерпретації цього улюбленого в Україні сюжету переважає поетична основа, сяюча палітра чистих і дзвінких кольорів посилює патетику звитяжної символіки. Переможець грізного чудовиська, Георгій з невимушеною легкістю пронизує списом змія, виглядаючи при цьому галантним лицарем. Лірична просвітленість і споглядальність надає поетичній легенді нового відтінку, знімає драматичне напруження, сприяє гармонійній цілісності ікони. Жанровий мотив — середньовічний замок, що охороняється воїнами-лицарями, — є даниною готиці, яка не мала суттєвого впливу на український іконопис.
В іконі з особливою силою відчувається краса і музичність іконописної мови з її площинною ритмічною побудовою, плавністю гнучких пружних ліній, мелодійною звучністю колориту.(с)
Тільки користувачі, що мають VIP-акаунт, можуть приховувати блок з рекламою або ж, тільки в альбомах тих користувачів, які придбали собі VIP-акаунт, ви можете приховати цей блок.
Коментарі
K-ATRIN
113.01.15, 23:26
XV століття залишило помітний слід в еволюції українського іконопису, притому кількість збережених пам'яток значно більша. На межі XIV—XV століть в Україні зароджується і розвивається іконостас, що став неодмінним архітектурним компонентом православного храму. Ікони розміщуються в ньому за строго визначеним порядком, обумовленим сутністю ідеологічної релігійної системи. Таким чином, зростає попит на ікони, визначається тематичне коло і стилістика, підвищується їх роль і значення. То був час розквіту української ікони, її «золотий вік», період її найвищих досягнень. Разом з тим то був важливий етап у формуванні іконописної школи, що відбувався на тлі загального художнього процесу слов'янських країн. Зв'язки з Візантією поступово слабшають і обриваються після завоювання її турками.
K-ATRIN
213.01.15, 23:26Відповідь на 1 від K-ATRIN
Підтримуються зв'язки з балканськими державами. Чимало грецьких і сербських майстрів переїздили до Росії та України, працювали разом із місцевими іконописцями. Плідними були і контакти з Афоном, а також із традиційними іконописними центрами — Москвою та Новгородом.
В українському іконописі особливо помітним стає прагнення вийти на самостійний шлях, знайти власний стиль, не відриваючись від художніх традицій та спираючись на могутній пласт народних естетичних уявлень. Саме тому мистецтво цієї доби таке досконале і багатогранне. Домінантою в ньому звучить вірність духовному ідеалові й класична чіткість монументальної форми, разом з тим проявляється тенденція до ліричної, поетичної інтерпретації сюжетів.
K-ATRIN
313.01.15, 23:26Відповідь на 2 від K-ATRIN
Пам'ятки того часу зберігають високий гармонійний лад давнього іконопису і, водночас, набувають вишуканості живописного втілення.
K-ATRIN
413.01.15, 23:27Відповідь на 3 від K-ATRIN
Ікона «Чудо святого Георгія про змія», або «Юрій-змієборець» — блискучий взірець витонченого стилю другої половини XV століття. В інтерпретації цього улюбленого в Україні сюжету переважає поетична основа, сяюча палітра чистих і дзвінких кольорів посилює патетику звитяжної символіки. Переможець грізного чудовиська, Георгій з невимушеною легкістю пронизує списом змія, виглядаючи при цьому галантним лицарем. Лірична просвітленість і споглядальність надає поетичній легенді нового відтінку, знімає драматичне напруження, сприяє гармонійній цілісності ікони. Жанровий мотив — середньовічний замок, що охороняється воїнами-лицарями, — є даниною готиці, яка не мала суттєвого впливу на український іконопис.
K-ATRIN
513.01.15, 23:28Відповідь на 4 від K-ATRIN
В іконі з особливою силою відчувається краса і музичність іконописної мови з її площинною ритмічною побудовою, плавністю гнучких пружних ліній, мелодійною звучністю колориту.(с)
http://namu.kiev.ua/ua/about/collections/icon-painting/3.html
Гість: Торенбург
614.01.15, 19:13
Победил змия не копьём, но словом...мой любимый святой...
NINA -Р
714.01.15, 19:56
K-ATRIN
814.01.15, 20:46Відповідь на 6 від Гість: Торенбург
и я его люблю и ещё Архистратига Михаила
K-ATRIN
914.01.15, 20:46Відповідь на 7 від NINA -Р
Гість: Торенбург
1014.01.15, 21:11Відповідь на 8 від K-ATRIN
Не знаю кто это...