Є такий внутрішній інгредієнт. Але якщо розглядати прискіпливо, ми його весь час губимо поміж інших речей. Зокрема подибуємо у світі Добро з ножем і Зло з безкоштовним супом. І приходимо до висновку, що ми не знаємо, що таке Добро і Зло. Як верх і низ. Як холодно і тепло... http://blog.i.ua/user/1805080/2004546/
п.1
...на чому вони тримаються...ще я думала, на добрі все ж такиСкоріше на каторжній праці. А коли не стає кому працювати, цивілізації занепадають...Поняття добра й зла, як і поняття щастя для кожного різні. Можна бути не заможним жити вдавлені від тої хваленої цивілізації і бути щасливою людиною.
Ми всі во взаємодії, самі обираємо ці взаємозв'язки у цивілізації а потім самі же і жаліємося на це.
Треба намагатися не пропустити своє життя, сенс, щастя. СВОЄ.
Гість: alt-code
929.09.20, 11:56Відповідь на 8 від Гість: alt-code
...на чому вони тримаються...ще я думала, на добрі все ж такиСкоріше на каторжній праці. А коли не стає кому працювати, цивілізації занепадають...Поняття добра й зла, як і поняття щастя для кожного різні. Можна бути не заможним жити вдавлені від тої хваленої цивілізації і бути щасливою людиною.
Ми всі во взаємодії, самі обираємо ці взаємозв'язки у цивілізації а потім самі же і жаліємося на це.
Треба намагатися не пропустити своє життя, сенс, щастя. СВОЄ.Своє, не те що диктує натовп.
1029.09.20, 12:05Відповідь на 8 від Гість: alt-code
Можна бути не заможним жити вдавлені від тої хваленої цивілізації і бути щасливою людиноюМожна але не довго, навіть дуже трошки... Ми всі во взаємодії, самі обираємо ці взаємозв'язки у цивілізації а потім самі же і жаліємося на це.
Треба намагатися не пропустити своє життя, сенс, щастя. СВОЄ.Ну, загалом немає заперечень щодо СВОГО.
Але от... Обирати особливо немає з чого. Ми приходимо у світ і застаємо не порожнє місце, а цивілізацію на певному рівні розвитку. Потім вже ми довідуємося, що бувають (були) і інші цивілізації, але вибирати їх не доводиться (хіба шо колись, як побудують машину часу )
А доводиться задовольнятися тим, куди тебе закинуто - відомою нам цивілізацією.
Тільки користувачі, що мають VIP-акаунт, можуть приховувати блок з рекламою або ж, тільки в альбомах тих користувачів, які придбали собі VIP-акаунт, ви можете приховати цей блок.
Коментарі
Flow*
126.09.20, 11:51
О, тут бачу перфекціонізм
Lulu
226.09.20, 23:52Відповідь на 1 від Flow*
можна і так назвати цивілізаційний напряг людства
Flow*
328.09.20, 10:55Відповідь на 2 від Lulu
а я думала, викривлення особистості
Lulu
428.09.20, 11:26Відповідь на 3 від Flow*
а шо, так воно і є, якщо мати на увазі якусь узагальнену особистість...
на чому ж ще тримаються цивілізації, як не на таких викривленнях...
Flow*
529.09.20, 09:46Відповідь на 4 від Lulu
Хороше питання, на чому вони тримаються...ще я думала, на добрі все ж таки
Lulu
629.09.20, 10:42Відповідь на 5 від Flow*
Є такий внутрішній інгредієнт. Але якщо розглядати прискіпливо, ми його весь час губимо поміж інших речей. Зокрема подибуємо у світі Добро з ножем і Зло з безкоштовним супом. І приходимо до висновку, що ми не знаємо, що таке Добро і Зло. Як верх і низ. Як холодно і тепло...
http://blog.i.ua/user/1805080/2004546/
п.1
Lulu
729.09.20, 10:44Відповідь на 5 від Flow*
Скоріше на каторжній праці. А коли не стає кому працювати, цивілізації занепадають...
Гість: alt-code
829.09.20, 11:55Відповідь на 7 від Lulu
Поняття добра й зла, як і поняття щастя для кожного різні. Можна бути не заможним жити вдавлені від тої хваленої цивілізації і бути щасливою людиною.Ми всі во взаємодії, самі обираємо ці взаємозв'язки у цивілізації а потім самі же і жаліємося на це.
Треба намагатися не пропустити своє життя, сенс, щастя. СВОЄ.
Гість: alt-code
929.09.20, 11:56Відповідь на 8 від Гість: alt-code
Своє, не те що диктує натовп.
Lulu
1029.09.20, 12:05Відповідь на 8 від Гість: alt-code
Можна але не довго, навіть дуже трошки...Ну, загалом немає заперечень щодо СВОГО.
Але от... Обирати особливо немає з чого. Ми приходимо у світ і застаємо не порожнє місце, а цивілізацію на певному рівні розвитку. Потім вже ми довідуємося, що бувають (були) і інші цивілізації, але вибирати їх не доводиться (хіба шо колись, як побудують машину часу )
А доводиться задовольнятися тим, куди тебе закинуто - відомою нам цивілізацією.