МХL

Зелена Євангелія

017168
Фотоілюстрації поезії ужгородської поетеси Надії ПАНЧУК
  • На кожне дерево
в снігу
кульгає день...
І вже його, коротуна,
не наздогнати -
ледь усміхнувся
золотим пружком  …
    8
    На кожне дерево
    в снігу
    кульгає день...
    І вже його, коротуна,
    не наздогнати -
    ледь усміхнувся
    золотим пружком …
  • Які ви пишні,
квітневі вишні!
Як ви хоробро

сховали обрій!
Світ став
затишним
та білосніжним...
Кажіть,  …
    4
    Які ви пишні,
    квітневі вишні!
    Як ви хоробро

    сховали обрій!
    Світ став
    затишним
    та білосніжним...
    Кажіть, …
  • Весь бруд 
сховали трави...
Шепочуть верби
"Тих-ш-ш-е"
Бо тут зелена тиша
літопис літа пише.
(Н. Панчук)
    9
    Весь бруд
    сховали трави...
    Шепочуть верби
    "Тих-ш-ш-е"
    Бо тут зелена тиша
    літопис літа пише.
    (Н. Панчук)
  • Пусти за хвіртку, пам'яте, пусти,
там, що не день, усе бува пожива,
не те, що "завтра" непрозорі снива -
від них  …
    9
    Пусти за хвіртку, пам'яте, пусти,
    там, що не день, усе бува пожива,
    не те, що "завтра" непрозорі снива -
    від них …
  • Кажу тій хмарі:
Поки що не плач.
Відходить день,
рум'яний, мов калач,
нехай піде погідним,
як прийшов,
не  …
    6
    Кажу тій хмарі:
    Поки що не плач.
    Відходить день,
    рум'яний, мов калач,
    нехай піде погідним,
    як прийшов,
    не …
  • В країні горлиць -
нинішніх сирен -
Ярила настановлено царем -
і трави погустішали,
                            …
    6
    В країні горлиць -
    нинішніх сирен -
    Ярила настановлено царем -
    і трави погустішали,
  • Глупота, глухота, сліпота -
недобачене - не пробачене.
Учорашній день
виклика на суд,
ніби завтрашній - на  …
    11
    Глупота, глухота, сліпота -
    недобачене - не пробачене.
    Учорашній день
    виклика на суд,
    ніби завтрашній - на …
  • В гущавині чужого саду
живуть сюжети, мохом криті,
зелена слива, бита градом,
не знає - зріти, чи не зріти.
Тут  …
    11
    В гущавині чужого саду
    живуть сюжети, мохом криті,
    зелена слива, бита градом,
    не знає - зріти, чи не зріти.
    Тут …
  • То пухом зеленим,
то білою піною цвіту
обдарує зненацька весна
й не просить нічого собі -
неначе не з цього  …
    8
    То пухом зеленим,
    то білою піною цвіту
    обдарує зненацька весна
    й не просить нічого собі -
    неначе не з цього …
  • Повітря смак
і колір неба -
і то змінились.
Так і треба.
Інакше нам
не осягнути,
що пам'ятати
й що забути. …
    17
    Повітря смак
    і колір неба -
    і то змінились.
    Так і треба.
    Інакше нам
    не осягнути,
    що пам'ятати
    й що забути. …
  • Зайчик світла -
а кинувся вовком...
Що за днина 
сьогодні така?
Навіть жаб'ячі хори замовкли
в очеретянім  …
    12
    Зайчик світла -
    а кинувся вовком...
    Що за днина
    сьогодні така?
    Навіть жаб'ячі хори замовкли
    в очеретянім …
  • Ці хмари округлі -
забутий небесний баштан,
де сторож давно
і курінь свій покинув,
де вимір четвкртий
всі інші  …
    6
    Ці хмари округлі -
    забутий небесний баштан,
    де сторож давно
    і курінь свій покинув,
    де вимір четвкртий
    всі інші …
  • Коли літа ідуть під скіс,
спізнавши світу
звабу й зраду,
стає душа прозорою,
                             як  …
    16
    Коли літа ідуть під скіс,
    спізнавши світу
    звабу й зраду,
    стає душа прозорою,
    як …
  • Моя осінь мовчить,
вже нічому не вчить,
тільки клени знайомі
відзиваються бронзоим звуком.
(Н. Панчук)
    12
    Моя осінь мовчить,
    вже нічому не вчить,
    тільки клени знайомі
    відзиваються бронзоим звуком.
    (Н. Панчук)
  • Тіло вчиться ходити
з пелюшок.
А душа - 
на схилі літ -
щоб утікати туди,
куди не пускає тіло.
(Н. Панчук)
    6
    Тіло вчиться ходити
    з пелюшок.
    А душа -
    на схилі літ -
    щоб утікати туди,
    куди не пускає тіло.
    (Н. Панчук)
  • Чи втраплю я,
чи не втраплю
випити сенсу краплю
на брудершафт із часом?
    17
    Чи втраплю я,
    чи не втраплю
    випити сенсу краплю
    на брудершафт із часом?
  • Час із часом
нині не вітається...
Маєш камінь -підійми і кинь.
І таке зі словом
відбувається -
аж верба  …
    10
    Час із часом
    нині не вітається...
    Маєш камінь -підійми і кинь.
    І таке зі словом
    відбувається -
    аж верба …