Коли літа ідуть під скіс,
спізнавши світу
звабу й зраду,
стає душа прозорою,
                             як ліс
напередодні снігопаду.
(Н. Панчук) / природа, ужгород, поезія, панчук
Коли літа ідуть під скіс,
спізнавши світу
звабу й зраду,
стає душа прозорою,
як ліс
напередодні снігопаду.
(Н. Панчук)

Інформація

  • Папка: Зелена Євангелія (13 з 17)
  • Додана: 10.02.2014
  • Камера: Canon PowerShot SX20 Is
  • Дата зйомки: 14 жовтня 2013, 10:40:33
Детальна інформація

Канали

Коментарі

110.02.14, 19:42

заворожує

    210.02.14, 21:10Відповідь на 1 від Oleksander

    Неможливо проїхати, щоб не зупинитись і хоча б хвилю не постояти.
    Ще краще походити в тому лісі.

      311.02.14, 13:28

        411.02.14, 13:50Відповідь на 3 від Spectatrix


          511.02.14, 21:18Відповідь на 2 від МХL

          Неможливо проїхати, щоб не зупинитись і хоча б хвилю не постояти.
          Ще краще походити в тому лісі.
          А ще сісти на якусь колоду і випити вишнівки з фляжки)

            611.02.14, 22:19

              711.02.14, 22:37

                811.02.14, 23:58Відповідь на 7 від Agosten


                  912.02.14, 00:01Відповідь на 6 від Мандрівка

                    1012.02.14, 00:04Відповідь на 5 від no-sense

                    Так. І ніби й нема осені, опалого листя - літо і смак вишні.

                      Сторінки:
                      1
                      2
                      попередня
                      наступна