Коли літа ідуть під скіс,
спізнавши світу
звабу й зраду,
стає душа прозорою,
                             як ліс
напередодні снігопаду.
(Н. Панчук) / природа, ужгород, поезія, панчук
Коли літа ідуть під скіс,
спізнавши світу
звабу й зраду,
стає душа прозорою,
як ліс
напередодні снігопаду.
(Н. Панчук)

Информация

  • Папка: Зелена Євангелія (13 из 17)
  • Добавлена: 10.02.2014
  • Камера: Canon PowerShot SX20 Is
  • Дата съемки: 14 октября 2013, 10:40:33
Подробная информация

Каналы

Комментарии

110.02.14, 19:42

заворожує

    210.02.14, 21:10Ответ на 1 от Oleksander

    Неможливо проїхати, щоб не зупинитись і хоча б хвилю не постояти.
    Ще краще походити в тому лісі.

      311.02.14, 13:28

        411.02.14, 13:50Ответ на 3 от Spectatrix


          511.02.14, 21:18Ответ на 2 от МХL

          Неможливо проїхати, щоб не зупинитись і хоча б хвилю не постояти.
          Ще краще походити в тому лісі.
          А ще сісти на якусь колоду і випити вишнівки з фляжки)

            611.02.14, 22:19

              711.02.14, 22:37

                811.02.14, 23:58Ответ на 7 от Agosten


                  912.02.14, 00:01Ответ на 6 от Мандрівка

                    1012.02.14, 00:04Ответ на 5 от no-sense

                    Так. І ніби й нема осені, опалого листя - літо і смак вишні.

                      Страницы:
                      1
                      2
                      предыдущая
                      следующая