«Я - Софія. У Бучі втратила руку, маму та кота. Я одна з 910 дітей, які постраждали через сусідню країну».
Зараз дівчина у безпеці, в Римі, але здригається від кожного звуку й боїться літаків.
Вона відчуває примарний біль. Коли вона хвилюється, болить не тільки неіснуюча рука, а й усе тіло.
До російського вторгнення Софія займалася кінним спортом, але зараз невпевнена, чи буде це можливим у майбутньому. Вона мріє мати протез. Це допоможе їй зменшити біль і навіть зможе виконувати рутину, наприклад одягатися.*...