...А смереки стоять у осінній задумі,
Їм, напевне, вже сняться зимовії сни.
Потемніли ліси від одвічної думи:
«Як же довго чекать до тепла і весни...»
Каруселлю недавно іскрилося літо,
Голоси пташенят не змовкали й на мить.
І, як бачимо, сонце не гріє – лиш світить,
Осінь липовим листям в гаях прошумить.
Проводжали смереки ключі журавлині,
Лебедине «Прощай!..» ще і досі болить.
Осінь тихо шепоче калині-дівчині:
«Час прийшов ягідками тобі червоніть»,
Зажурилась самотня берізка у лісі:
«Ген, кленочки й дуби ще зелені стоять.
І яскраве вбрання ясним золотом світить,
То чому ж я не хочу його одягать?»
Ходить осінь лісами, стежками, по хатах,
Бо природу нічим неможливо спинить.
Люди ті, що живуть іздавен у Карпатах,
Звикли чуть, як в
таким він колись був і народився у мої 19 років,щоб тоді увійти в першу книгу. А книг написано 37...eteri.at.ua
psyhologiya.ucoz.com - цей сайт я робила сама...
414.01.11, 20:19Відповідь на 3 від Гість: Лена Свет
Обов'язково відвідаю Ваш сайт. Поважаю творчих людей.
Я про ось це:
"Ходить осінь лісами, стежками, по хатах,
Бо природу нічим неможливо спинить.
Люди ті, що живуть іздавен у Карпатах,
Звикли чуть, як в" - ось тут немає закінчення. Аж хочеться самому дописати. Можливо то в мене якась помилка на сторінці.
Тільки користувачі, що мають VIP-акаунт, можуть приховувати блок з рекламою або ж, тільки в альбомах тих користувачів, які придбали собі VIP-акаунт, ви можете приховати цей блок.
Коментарі
Гість: Лена Свет
111.05.10, 04:10
ОСІНЬ У КАРПАТАХ
...А смереки стоять у осінній задумі,
Їм, напевне, вже сняться зимовії сни.
Потемніли ліси від одвічної думи:
«Як же довго чекать до тепла і весни...»
Каруселлю недавно іскрилося літо,
Голоси пташенят не змовкали й на мить.
І, як бачимо, сонце не гріє – лиш світить,
Осінь липовим листям в гаях прошумить.
Проводжали смереки ключі журавлині,
Лебедине «Прощай!..» ще і досі болить.
Осінь тихо шепоче калині-дівчині:
«Час прийшов ягідками тобі червоніть»,
Зажурилась самотня берізка у лісі:
«Ген, кленочки й дуби ще зелені стоять.
І яскраве вбрання ясним золотом світить,
То чому ж я не хочу його одягать?»
Ходить осінь лісами, стежками, по хатах,
Бо природу нічим неможливо спинить.
Люди ті, що живуть іздавен у Карпатах,
Звикли чуть, як в
UA_HMR
214.01.11, 19:30Відповідь на 1 від Гість: Лена Свет
Гарний вірш. А де ж закінчення?
Гість: Лена Свет
314.01.11, 19:51Відповідь на 2 від UA_HMR
таким він колись був і народився у мої 19 років,щоб тоді увійти в першу книгу. А книг написано 37...eteri.at.ua
psyhologiya.ucoz.com - цей сайт я робила сама...
UA_HMR
414.01.11, 20:19Відповідь на 3 від Гість: Лена Свет
Обов'язково відвідаю Ваш сайт. Поважаю творчих людей.
Я про ось це:
"Ходить осінь лісами, стежками, по хатах,
Бо природу нічим неможливо спинить.
Люди ті, що живуть іздавен у Карпатах,
Звикли чуть, як в" - ось тут немає закінчення. Аж хочеться самому дописати. Можливо то в мене якась помилка на сторінці.
Гість: Лена Свет
514.01.11, 20:52Відповідь на 4 від UA_HMR
Звикли чуть, як в долині плаче ліс і шумить. - так було написано,а то мабуть,якась помилка.
Пишіть мені,я завжди Вам рада!