Тільки користувачі, що мають VIP-акаунт, можуть приховувати блок з рекламою або ж, тільки в альбомах тих користувачів, які придбали собі VIP-акаунт, ви можете приховати цей блок.
Суб'єкт у сфері онлайн-медіа
Назва онлайн-медіа – «i.ua»
Адреса: 04050, місто Київ, вул. Мельникова, буд. 12
E-mail: [email protected]
Телефон: 044-205-43-00
Ідентифікатор медіа – R40-06580
Матеріали сайту i.ua призначені для осіб старше 21 року (21+). Участь в азартних іграх може викликати ігрову залежність. Дотримуйтесь правил (принципів) відповідальної гри. При виявленні перших ознак залежності негайно зверніться до спеціаліста. Пам'ятайте, що участь в азартних іграх не може бути джерелом доходів або альтернативою роботі. Інформаційний ресурс i.ua не проводить ігри на реальні та/або віртуальні гроші, також сайт не приймає ні в якій формі оплату ставок та інших платежів, які пов’язані/можуть бути пов’язані з азартними іграми, букмекерами чи тоталізаторами. Будь-які матеріали на інформаційному ресурсі i.ua публікуються виключно в інформаційних цілях.
Коментарі
DnisterDnipro
12.08.19, 21:37
"Схилімо голови…Нова труна,
нова тяжка безмірна втрата…
Розбитий келих без вина;
народ без сина і без брата…"
Поховали героя в позиченій гробниці на чужій землі...1 листопада 2002 р..Героя поховали в Львові...
Эйч
22.08.19, 21:40
Слава Україні!
SOKILDNISТЕR+
32.08.19, 22:50Відповідь на 2 від Эйч
1 листопада 2002 прах полковника Д.Вітовського який мав стати Президентом \Гетьманом України українці урочисто перепоховали на Личаківському цвинтарі Львова. Світла пам‘ять!
! Слава Нації !
DnisterDnipro
42.08.19, 23:18Відповідь на 2 від Эйч
DnisterDnipro
52.08.19, 23:19
За активну політичну діяльність Вітовський був засуджений та позбавлений старшинського ступеня австрійської армії.
У жовтні того ж року сотню Вітовського підпорядкували генералу Леману, командиру восьмої кінної дивізії яка брала участь у наступі Австрійських військ на Галичині. Згодом сотня Вітовського брала участь у боях під Туркою та Нагуєвичами, де дивом уникнула російського полону. 1 листопада 1915 року на річці Стрипі, коло села Семиковець, у важкій триденній битві ціною великих втрат стрільці зупинили російський наступ. Це була остання битва, в якій брав участь Вітовський. Його було поранено в ногу і він відбув на лікування. 

Із серпня 1914 року перебував у легіоні УСС, куди був переведений з австрійського війська, командував сотнею напівкуреня Степана Шухевича.
DnisterDnipro
62.08.19, 23:21
У період УНР деякий час був комендантом Жмеринки, де здійснював організаційну діяльність зі створення українських державних органів влади.Проте найяскравіше Дмитро Вітовський увійшов в історію, як один з організаторів і керівників Листопадового Чину. В часи проголошення ЗУНР і подальшої польсько-української війни командував збройними силами Західно-Української Народної республіки, державним секретарем військових справ ЗУНР.Напередодні здвигу, 31 жовтня 1918-го, далеко не всі члени української Національної Ради були готові до того, аби взяти владу у Львові. Однак їх переконала рішучість Вітовського, який промовив свої вже легендарні слова: “Мусимо взяти владу цієї ночі, бо завтра це зроблять поляки!” О 4.00 ранку 1 листопада українські військові перебрали владу у Львові й проголосили ЗУНР!
DnisterDnipro
72.08.19, 23:26
а кілька годин Галичина належала українцям. Ранком того ж дня Вітовський вислав телеграму до Києва, на адресу Українського національного союзу: “Зайнятий українськими військами Львів посилає поклін Києву, столиці Соборної України!”У травні 1919 року представляв Республіку на мирній конференції в Парижі, де домагався, на жаль, безуспішно, припинення польської агресії проти ЗУНР. Повертаючись в Україну де патріоти хотіли проголосити його наказним Гетьманом \Президентом Украіни \ , загинув в авіакатастрофі в небі над сілезьким Ратибором разом із своїм ад’ютатном Юліяном Чучманом. За однією з версій, літак був збитий польськими прикордонниками...за іншою стався вибух німецькоі міни в літаку за планом жидокомуняк МОСКВИ =За різними даними, трагедія трапилася 2 або 4 серпня 1919року
DnisterDnipro
82.08.19, 23:37
Був похований у Берліні з козщацькою шаблею та булавою в супроводі малоі групи патріотів\християн на цвинтарі Гугенотів. 1 листопада 2002 року прах Дмитра Вітовського та Юліяна Чучмана урочисто перепоховали у Львові при тисячах людей і десятках священиків УГКЦ на Личаківському кладовищі.

Вітовський майже невідомий як письменник. Поза тим під псевдонімом Гнат Буряк він написав низку художніх творів. Деякі з них були опубліковані у журналі «Шляхи» – виданні Стрілецького фонду, теж, до речі, заснованого Дмитром Вітовським.. Дмитро ВІТОВСЬКИЙ мав чудового сина Дмитра який загинув 27 річним як ГЕРОЙ Украіни в 1947 році в часи боротьби ОУН\УПА \родився7 липня 1919 року в селищі Брошнів-Осада Рожнятівського району, Івано-Франківщини\
СВІТЛА ПАМЯТЬ
Саблін
93.08.19, 00:07
Сyрi
103.08.19, 06:40