116.01.11, 13:10

Марракеш. Сюди наш шлях пролягав через незчисленні повороти й височенні перевали. Пейзажі там неймовірні, шкода не можна було зупинити автобус десь над черговою прірвою й зробити кілька кадрів. Тут вже спати не хотілося, як і ми, марокканці з великими очима притулялися до скла щоб повною мірою осягнути безмежність природи й людської праці. Дорога, то стрімко спускалася до низу, то хвилястою лінією підіймалась вгору. Були моменти коли вона нагадувала звивистого змія, що спукається з гір. Та й самі гори змінювалися зі швидкістю автобусу, то вони ховалися висого у хмарах, то були обліплені ялівцем, то були жовтоваті з величезними кактусами, то кольору червоного борщу

216.01.11, 13:55

316.01.11, 13:59Відповідь на 2 від nikon d

416.01.11, 21:34

ага.там спробуй зупинись..доїхав живий до пункту призначення - це вже везіння

517.01.11, 13:38Відповідь на 4 від Vigilante M

ага.там спробуй зупинись..доїхав живий до пункту призначення - це вже везіннятому ми їхали караваном з трьох автобусів, один зірвецься - інші розкажуть

618.01.11, 23:30

719.01.11, 09:41Відповідь на 6 від Gennadiy60

Дякую

831.01.11, 00:44

Пам'ятаю це місце - увечері проїжджали. Це вже зовсім близько до Марракешу

931.01.11, 13:40Відповідь на 8 від llrr

Не зовсім і близько, ще до червоних гір не доїхали......
але зважаючи, що ви з Мерзуги їхали, то порівняно мало

1010.03.11, 21:13