14.09.15, 01:23

Так буває, коли переглядаєш фото з не давніх подорожей, стає трохи сумно і хочеться назад... Пригадується спів цвіркунів, запах трав, подих вітру! Сонце котилося на захід, барви ставали насиченішими та контрастними. Перший день добігав кінця, охочі допомогали готувати вечерю. Після вечері були всілякі забавки з дитинства: бадмінтон, фрізбі, переказ усіляких туристичних байок )) І так гарно було без телефону, інтернету, без дотику цивілізації...

24.09.15, 10:07

34.09.15, 12:56Відповідь на 1 від Мандрівка

Так буває, коли переглядаєш фото з не давніх подорожей, стає трохи сумно і хочеться назад... Пригадується спів цвіркунів, запах трав, подих вітру! Сонце котилося на захід, барви ставали насиченішими та контрастними. Перший день добігав кінця, охочі допомогали готувати вечерю. Після вечері були всілякі забавки з дитинства: бадмінтон, фрізбі, переказ усіляких туристичних байок )) І так гарно було без телефону, інтернету, без дотику цивілізації...Еще бы неделя-другая и стало бы скучно....

44.09.15, 13:17Відповідь на 3 від A v i @ t o r

Так буває, коли переглядаєш фото з не давніх подорожей, стає трохи сумно і хочеться назад... Пригадується спів цвіркунів, запах трав, подих вітру! Сонце котилося на захід, барви ставали насиченішими та контрастними. Перший день добігав кінця, охочі допомогали готувати вечерю. Після вечері були всілякі забавки з дитинства: бадмінтон, фрізбі, переказ усіляких туристичних байок )) І так гарно було без телефону, інтернету, без дотику цивілізації...Еще бы неделя-другая и стало бы скучно....мені на довго не доводилося ходити, мрію піти на тижджень або в гори або на сплав....тоді й скажу набридає чи нє))