У першій третині 20 століття завод крім вапна виробляв облицювальний камінь, і також декоративну білу й сіру мармурову крихту. Крім Петербурга продукція заводу йшла на потреби будівництва та сільського господарства Фінляндії. До 1937 року кількість вапняних печей зросла до 6 штук і вони виробляли до 35 тонн вапна на добу.