Вдосталь помаринувавшись на "колоніальному" вокзалі, ми, нарешті, з біготнею і кіпішем в пошуках більш вільних вагонів, залізли нарешті у свій "колоніальний" поїзд.
Так як поїзди ходять туди-сюди досить часто, не пропустити свій і не втиснутися в якийсь інший поїзд нам допоміг літній дядько, що незадовго до цього випросив у нас невелику суму на "школу для глухонімих дітей". Я звик довіряти людям, тому, якщо ніякої школи насправді немає - це буде на його совісті. В будь-якому випадку, він все одно допомагає людям, діловито розрулюючи таких, як ми, туристів по правильних поїздах.
Залізниця прокладена по узбережжю, і майже всю дорогу з вікон видно океан. Але витримав я недовго, і друга половина дороги пройшла між сном і короткими періодами миготіння пальм і хвиль за вікном - безсонна ніч і задушлива спека давали про себе знати.
Ця виснажлива дрімота перервалась у Галлє, де треба було вирішити два нагальних питання: їжа та дорога далі. Так як часу було ще вдосталь, спочатку зайнялися першим, тим більше воно значно простіше. Після невдалої спроби дійти кудись, де годують, під опівденним сонцем з повними рюкзаками, вирішили зробити інакше. Підходимо до першого-ліпшого тук-тука і просимо довезти туди, де їда...
Не буду вдаватися в деталі, скажу тільки, що такої халявної їжі та житла, як і Індії, на Шрі-Ланці ще треба добре пошукати. Зачухана кімната без вікон за 5000 рупій (45 доларів) на добу - це норма. Обід в "туристичному" ресторані - не менше 15 доларів на двох. Справедливості заради скажу, що якщо поставити особі за мету зекономити на їжі, можна шукати заклади "для місцевих", де все дешевше в кілька разів, але тоді не було ні сил, ні бажання цим займатися...
Отже, дійшла черга до транспортних проблем. Поїзди далі не йшли, як виявилося, з-за реконструкції дороги, отже, залишалося два виходи - автобус та таксі.
У автобуса було декілька мінусів: його треба було шукати, в нього страшенно влом було лізти в таку спеку, і з-за особливостей місця призначення ("зупинитися на 192-му кілометрі шосе, біля он того мостика" можна було легко його пропустити...
Таксистів біля вокзалу, як у будь-якій країні світу, довго шукати не потрібно... Це були одні з моїх самих успішних торгів, і тільки завдяки моїй впевненості, що їхати нам залишилося не 70 км, а якихось 30-35
Я вперто гнув і гнув свою лінію (навіть розуміючи вже десь, що на кілометражі мене не розводять). І, судячи з того, як туго, по 100, по 50 рупій знижувалась ціна під кінець торгів, вона таки була справедливою. Кому буде потрібен ціновий орієнтир (*подивився на Льошу "RilleXXa"*) - виклали ми чи то 5650, чи 5750 рупій (близько $50)
Я звик довіряти людям, ........... він все одно допомагає людям, діловито розрулюючи таких, як ми, туристів по правильних поїздах.нуда-кожен заробляє,як може
P.S. От буває же ж, і слова не видавиш, а буває - текст пре і пре, треба навіть свідомо куски якісь опускати... нініда нічьо опускать-гаварі аба всьом-нам всєм інтєрєсна
нініда нічьо опускать-гаварі аба всьом-нам всєм інтєрєснаНе можу... З усього інтєрєсного треба вибирать саме інтєрєсне, а то так недовго і в графоманію зкотитись
Тільки користувачі, що мають VIP-акаунт, можуть приховувати блок з рекламою або ж, тільки в альбомах тих користувачів, які придбали собі VIP-акаунт, ви можете приховати цей блок.
Коментарі
llrr
116.08.11, 21:08
Вдосталь помаринувавшись на "колоніальному" вокзалі, ми, нарешті, з біготнею і кіпішем в пошуках більш вільних вагонів, залізли нарешті у свій "колоніальний" поїзд.
Так як поїзди ходять туди-сюди досить часто, не пропустити свій і не втиснутися в якийсь інший поїзд нам допоміг літній дядько, що незадовго до цього випросив у нас невелику суму на "школу для глухонімих дітей". Я звик довіряти людям, тому, якщо ніякої школи насправді немає - це буде на його совісті. В будь-якому випадку, він все одно допомагає людям, діловито розрулюючи таких, як ми, туристів по правильних поїздах.
llrr
216.08.11, 21:08
Залізниця прокладена по узбережжю, і майже всю дорогу з вікон видно океан. Але витримав я недовго, і друга половина дороги пройшла між сном і короткими періодами миготіння пальм і хвиль за вікном - безсонна ніч і задушлива спека давали про себе знати.
Ця виснажлива дрімота перервалась у Галлє, де треба було вирішити два нагальних питання: їжа та дорога далі. Так як часу було ще вдосталь, спочатку зайнялися першим, тим більше воно значно простіше. Після невдалої спроби дійти кудись, де годують, під опівденним сонцем з повними рюкзаками, вирішили зробити інакше. Підходимо до першого-ліпшого тук-тука і просимо довезти туди, де їда...
llrr
316.08.11, 21:09
Не буду вдаватися в деталі, скажу тільки, що такої халявної їжі та житла, як і Індії, на Шрі-Ланці ще треба добре пошукати. Зачухана кімната без вікон за 5000 рупій (45 доларів) на добу - це норма. Обід в "туристичному" ресторані - не менше 15 доларів на двох. Справедливості заради скажу, що якщо поставити особі за мету зекономити на їжі, можна шукати заклади "для місцевих", де все дешевше в кілька разів, але тоді не було ні сил, ні бажання цим займатися...
Отже, дійшла черга до транспортних проблем. Поїзди далі не йшли, як виявилося, з-за реконструкції дороги, отже, залишалося два виходи - автобус та таксі.
llrr
416.08.11, 21:10
У автобуса було декілька мінусів: його треба було шукати, в нього страшенно влом було лізти в таку спеку, і з-за особливостей місця призначення ("зупинитися на 192-му кілометрі шосе, біля он того мостика" можна було легко його пропустити...
Таксистів біля вокзалу, як у будь-якій країні світу, довго шукати не потрібно... Це були одні з моїх самих успішних торгів, і тільки завдяки моїй впевненості, що їхати нам залишилося не 70 км, а якихось 30-35
Я вперто гнув і гнув свою лінію (навіть розуміючи вже десь, що на кілометражі мене не розводять). І, судячи з того, як туго, по 100, по 50 рупій знижувалась ціна під кінець торгів, вона таки була справедливою. Кому буде потрібен ціновий орієнтир (*подивився на Льошу "RilleXXa"*) - виклали ми чи то 5650, чи 5750 рупій (близько $50)
llrr
516.08.11, 21:11
P.S. От буває же ж, і слова не видавиш, а буває - текст пре і пре, треба навіть свідомо куски якісь опускати...
кисея
616.08.11, 21:18Відповідь на 1 від llrr
нуда-кожен заробляє,як може
кисея
716.08.11, 21:21Відповідь на 5 від llrr
нініда нічьо опускать-гаварі аба всьом-нам всєм інтєрєсна
кисея
816.08.11, 21:25
а шо ето так много там пасажирів
о,там,де ото мєдєвєдЯ-дядько пропонує поєздку-не хочь??бо я ж - не їздуля
http://photo.i.ua/user/89572/32951/3633973/#advA_advC_3633973_13244871
llrr
916.08.11, 21:50Відповідь на 7 від кисея
Не можу... З усього інтєрєсного треба вибирать саме інтєрєсне, а то так недовго і в графоманію зкотитисьllrr
1016.08.11, 21:52Відповідь на 8 від кисея
Ну мабуть зранку в понеділок всі їдуть з околиць у столицю. А ми - у протилежну сторонуТа нє, пасіба. Ми, якщо зберемося, то свої