Гість: ЗАМИР
15.01.13, 13:39
Ніжная ружа в тендітній красі Погляд чарує та серце мені. Подих тамує бутоном своїм, Мов поцілунком, як трунок міцним...
talmud
25.01.13, 13:48Відповідь на 1 від Гість: ЗАМИР
Ніжная ружа в тендітній красі Погляд чарує та серце мені. Подих тамує бутоном своїм, Мов поцілунком, як трунок міцним...Щиро дякую!!!
Mouette
36.01.13, 19:41
Тринадцять руж під вікнами цвіло, Тринадцять руж - чотирнадцята біла. Тринадцять дум тривожило чоло, Тринадцять дум - чотирнадцята збігла. Тринадцять руж під вікнами рида, Тринадцять дум навилися на ружі... Руда одна копиць у виднокружжі, І сонця кров солом'яно руда. Тринадцять руж - тринадцять кружелянь: Червоне жовтим, жовте сірим душиться. Ця гіркота пригашених страждань, Ці білі квіти суму на подушці... Це білий образ - чорний по ночах, І зігнутих дерев неандертальці... Ці білі руки з голубими пальцями Горять у мене й досі на очах... Я плачу. Все біло навколо. Я плачу сліпими сльозами, І мова моя пересохла... Вінграновський Микола Дуже вдале фото, такі довершені пелюстки...
Ustimenko
47.01.13, 00:09
57.01.13, 09:50Відповідь на 3 від Mouette
Дякую! Чудовий вірш!
Iiris
67.01.13, 16:54
Нежная-нежная!
Гість: Мартышка Чита
711.01.13, 12:14
Троянда Офелія
Україна, Липова Долина
Тільки користувачі, що мають VIP-акаунт, можуть приховувати блок з рекламою або ж, тільки в альбомах тих користувачів, які придбали собі VIP-акаунт, ви можете приховати цей блок.
Коментарі
Гість: ЗАМИР
15.01.13, 13:39
Ніжная ружа в тендітній красі
Погляд чарує та серце мені.
Подих тамує бутоном своїм,
Мов поцілунком, як трунок міцним...
talmud
25.01.13, 13:48Відповідь на 1 від Гість: ЗАМИР
Щиро дякую!!!
Mouette
36.01.13, 19:41
Тринадцять руж під вікнами цвіло,
Тринадцять руж - чотирнадцята біла.
Тринадцять дум тривожило чоло,
Тринадцять дум - чотирнадцята збігла.
Тринадцять руж під вікнами рида,
Тринадцять дум навилися на ружі...
Руда одна копиць у виднокружжі,
І сонця кров солом'яно руда.
Тринадцять руж - тринадцять кружелянь:
Червоне жовтим, жовте сірим душиться.
Ця гіркота пригашених страждань,
Ці білі квіти суму на подушці...
Це білий образ - чорний по ночах,
І зігнутих дерев неандертальці...
Ці білі руки з голубими пальцями
Горять у мене й досі на очах...
Я плачу. Все біло навколо.
Я плачу сліпими сльозами,
І мова моя пересохла...
Вінграновський Микола
Дуже вдале фото, такі довершені пелюстки...
Ustimenko
47.01.13, 00:09
talmud
57.01.13, 09:50Відповідь на 3 від Mouette
Дякую! Чудовий вірш!
Iiris
67.01.13, 16:54
Нежная-нежная!
Гість: Мартышка Чита
711.01.13, 12:14
Троянда Офелія