130.03.09, 13:16

До пагорба дійшли швидко, бо дюни по дорозі були невисокі, по пів-метра, а між ними - плоска кам'яниста поверхня. Пагорб виявився суцільною скелею, місцями занесеною піском, на який ми досить легко і швидко видряпались.

Я пройшов кілька десятків метрів по плато, повернувся і аж похолнув на мить - звідки ми прийшли, не було зрозуміло, куди не поглянь - всюди однакові жовті дюни. Потім, звичайно, швидко заспокоївся: хоча правильний напрямок визначити важко, все ж від табору ми недалеко, та й сліди на піску залишилися. Але неприємний осад залишався, стало зрозуміло, наскільки суцільна пісчана пустеля відрізняється від усього звичного для нашого ока і наскільки важко тут орієнтуватись.

230.03.09, 13:16

Окрема історія - це Мухи Сахари. Звичайні чорні мухи, тихо сидять собі на піску, одна на 10 квадратних метрів. Але варто тобі пройти повз неї, як вона відразу розуміє, що цікавіше сидіти у тебе на спині, аніж на піску. Тому буквально за десять хвилин ходу твоя спина вкрита шаром мух кількістю штук 30-40, і позбавитись їх немає ніякої можливості, бо ім'я їм - легіон. Так і ходили. Добре, хоч кусають рідко.

330.03.09, 13:56

Что тут скажешь? Красиво, захватывающе... и страшно...

431.03.09, 03:17

531.03.09, 12:11Відповідь на 3 від Serpentina

Что тут скажешь? Красиво, захватывающе... и страшно...Попереду - триста кілометрів піску, потім десь шістсот - скель з піском, за ними ще пару сот кілометрів дюн. Аж потім, десь в центрі Нігеру, починається травичка

631.03.09, 12:15

Мухі!!!!!!!

731.03.09, 12:34

831.03.09, 13:41

превосходно!

931.03.09, 19:03

1031.03.09, 20:14

отлично... +++