ПОЕЗІЯ

Ти ж надихАйся! 
Щоб надихатись сповна,
Ввібравши сяйво зоряного неба.
Від вранішнього сонця сліз роса
Розтопить сніг, отож прошу не треба
Стидатись слів від серця, від душі,
Що гомонять птахами над садами.
То Бог дає тобі свої ключі
Щоб ми були 
дочками та синами!..

		21.03.2021  ©Cветла /
ПОЕЗІЯ

Ти ж надихАйся!
Щоб надихатись сповна,
Ввібравши сяйво зоряного неба.
Від вранішнього сонця сліз роса
Розтопить сніг, отож прошу не треба
Стидатись слів від серця, від душі,
Що гомонять птахами над садами.
То Бог дає тобі свої ключі
Щоб ми були
дочками та синами!..

21.03.2021 ©Cветла

Інформація

  • Канал: «Портрет, как исповедь души» (2125 з 2159)
  • Папка: Торжество Православ'я 2021
  • Додана: 25.03.2021
  • Камера: Nikon D5000
  • Дата зйомки: 21 березня 2021, 11:47:46
Детальна інформація

Коментарі

121.03.21, 23:21

Егеж, пандемії ж не існує...

    222.03.21, 11:34

      322.03.21, 12:05

        422.03.21, 12:29Відповідь на 3 від Davigadoff

          522.03.21, 12:30Відповідь на 2 від Кислица

            622.03.21, 13:47

              723.03.21, 20:46

                824.03.21, 21:07

                  925.03.21, 22:20Відповідь на 8 від K-ATRIN

                  Благодарю!

                    1025.03.21, 22:23Відповідь на 7 від g-r-i-b-n-i-k

                      Сторінки:
                      1
                      2
                      попередня
                      наступна