Ось тут нас чекав затишок, незважаючи на геть зіпсовану погоду. Це була винагорода за наші дводенні блукання)) В колибі була пічка, тому відпала необхідність ладнати ватру і мокнути під дощем. Слід було обговорити завтрашнє сходження на Говерлу. Але раптом навалилая страшенна втома. Цього разу справжня втома. Я відчула що до завтра не зможу бути у потрібній формі. На додачу дало знати про себе моє постраждале око, стало важко і боляче дивитися. Ясно було, що цього разу Говерла для мене не досяжна. Але про це треба сказати вголос, повідомити інших учасників групи. Ще якісь внутрішні вагання боролися між собою: може на ранок стане ліпше, бо ж Говерла чекає, заради ж чого весь похід затіяли, а як з гір спуститися, не досягнувши мети....
І раптом хтось чи щось всередині мене жорстко заперечив: Ні, не цього разу!
До таких речей треба до слухатися. І знову ж таки ніби хтось замість мене промовив вголос: "Я мабуть не піду..."
Втома здолала всіх, напруження зросло, здавалося от-от посваримося... І якось одноголосно: "Давайте краще повечеряємо, потім поговоримо про сходження..."
В колибі було вже досить тепло. Доки доварювався супчик, " на ура" пішла ковбаска "Туристична"- це був бонус, не врахований в харчову розкладку. Мабуть завжди пам"ятатиму ті канапки))
За чаєм повернулися до обговорення плану дій "на завтра". Відповідь прийшла якось сама собою: наші хлопці йдуть на сходження і йтимуть скільки буде можливості. Ми ж з Нелею чекатимемо їх в колибі.
Незнаю що відчували інші, але я себе не докоряла за слабкість і не шукала виправданнь. Просто знала, що цього разу не слід випробовувати долю. Можливо через пошкоджене око ангели берегли мене від чогось гіршого....
Цього вечора засиділися ми довше, ніж звичайно. Смакували чай з печивом та шоколадом, жартували, пригадували наші пригоди... ))
клевоо! атмосферное фото - и рассказик ничего такСпасибо Лёша Вообще интересный был поход, не такой как обычнону да, с приключениями то глаз больной то еще что-то))
та глаз до сих пор вычухать не могу. То вроди норамльно было, а сейчас вроди не нормально....клевоо! атмосферное фото - и рассказик ничего такСпасибо Лёша Вообще интересный был поход, не такой как обычнону да, с приключениями то глаз больной то еще что-то))
та глаз до сих пор вычухать не могу. То вроди норамльно было, а сейчас вроди не нормально....клевоо! атмосферное фото - и рассказик ничего такСпасибо Лёша Вообще интересный был поход, не такой как обычнону да, с приключениями то глаз больной то еще что-то))а что с ним стряслось?
Тільки користувачі, що мають VIP-акаунт, можуть приховувати блок з рекламою або ж, тільки в альбомах тих користувачів, які придбали собі VIP-акаунт, ви можете приховати цей блок.
Коментарі
Мандрівка
119.05.14, 01:11
Ось тут нас чекав затишок, незважаючи на геть зіпсовану погоду. Це була винагорода за наші дводенні блукання)) В колибі була пічка, тому відпала необхідність ладнати ватру і мокнути під дощем. Слід було обговорити завтрашнє сходження на Говерлу. Але раптом навалилая страшенна втома. Цього разу справжня втома. Я відчула що до завтра не зможу бути у потрібній формі. На додачу дало знати про себе моє постраждале око, стало важко і боляче дивитися. Ясно було, що цього разу Говерла для мене не досяжна. Але про це треба сказати вголос, повідомити інших учасників групи. Ще якісь внутрішні вагання боролися між собою: може на ранок стане ліпше, бо ж Говерла чекає, заради ж чого весь похід затіяли, а як з гір спуститися, не досягнувши мети....
Мандрівка
219.05.14, 01:20
І раптом хтось чи щось всередині мене жорстко заперечив: Ні, не цього разу!
До таких речей треба до слухатися. І знову ж таки ніби хтось замість мене промовив вголос: "Я мабуть не піду..."
Втома здолала всіх, напруження зросло, здавалося от-от посваримося... І якось одноголосно: "Давайте краще повечеряємо, потім поговоримо про сходження..."
В колибі було вже досить тепло. Доки доварювався супчик, " на ура" пішла ковбаска "Туристична"- це був бонус, не врахований в харчову розкладку. Мабуть завжди пам"ятатиму ті канапки))
Мандрівка
319.05.14, 01:29
За чаєм повернулися до обговорення плану дій "на завтра". Відповідь прийшла якось сама собою: наші хлопці йдуть на сходження і йтимуть скільки буде можливості. Ми ж з Нелею чекатимемо їх в колибі.
Незнаю що відчували інші, але я себе не докоряла за слабкість і не шукала виправданнь. Просто знала, що цього разу не слід випробовувати долю. Можливо через пошкоджене око ангели берегли мене від чогось гіршого....
Цього вечора засиділися ми довше, ніж звичайно. Смакували чай з печивом та шоколадом, жартували, пригадували наші пригоди... ))
RilleXX
419.05.14, 08:23
клевоо! атмосферное фото - и рассказик ничего так
disu
519.05.14, 08:40
прелесть
Мандрівка
619.05.14, 10:18Відповідь на 4 від RilleXX
Спасибо Лёша Вообще интересный был поход, не такой как обычно
Мандрівка
719.05.14, 10:24Відповідь на 5 від disu
дякую
RilleXX
819.05.14, 12:57Відповідь на 6 від Мандрівка
ну да, с приключениями то глаз больной то еще что-то))
Мандрівка
919.05.14, 14:54Відповідь на 8 від RilleXX
та глаз до сих пор вычухать не могу. То вроди норамльно было, а сейчас вроди не нормально....
RilleXX
1019.05.14, 15:46Відповідь на 9 від Мандрівка
а что с ним стряслось?