130.03.13, 15:28

Ваша садиба?

230.03.13, 20:27

330.03.13, 21:37Відповідь на 2 від Oleksander

430.03.13, 23:08Відповідь на 1 від no-sense

Ні, звісно
Я б свою до такого стану не допустив.
Виглядає на закинуту. Хата-сирота.
Таких у горах зараз багато. Старики відійшли. Молоді виїхали. Іноді навідуються.
І шукають покупця. А деколи роками ніхто не приходить і заростає двір бур'янами а сад дичавіє
Нікому до цього нема діла

530.03.13, 23:59Відповідь на 4 від МХL

Напевне, тому немає діла, що ціна зависока для тих, хто дійсно хотів би купити... Я не сперечаюся - я просто бачила багато халуп, за які правилися дебелі гроші... Звісно, така нині в країні ситуація, що нерухомість в ціні... і не так будівлі, як земля... Але кожен воліє собі увірвати ласий шмат або біля моря, або поблизу великого міста, або десь в курортних заповідних місцинах... А ось так, в селах стоять хати-привиди... Роками чекають власників... і руйнуються, не дочекавшись...

В нашому селі (120 км від Києва) таких хат - безліч... А спробуйте докупитися - зась! Ціну правлять скажену... Може бути і 50, і 80, і навіть 100 тисяч доларів... А все через те, що село стоїть на березі Київського водосховища... Хіба хтось з простих людей таку ціну подужає?

631.03.13, 00:37

Чомусь дуже люблю, такі старенькі хатини
Гарне фото,дуже тепле

731.03.13, 13:57Відповідь на 5 від no-sense

Не можу нічого говорити про ціну. Не цікавився.
Знаю напевно, що навіть при невисокій ціні не кожен захоче купити таку хатку.
Жити тут нелегко. Розбита грунтова дорога, пару кілометрів до магазину - навіть буханка хліба вдвічі важчою стає. Зимою сніг ніхто не розгрібає, а найгірше, напевно, весною і восени, коли ідуть дощі, сльота, мокрий сніг. Усі ці проблеми можна вирішувати, (і якось вирішують !?, ті хто тут живе), але треба мати, знову ж таки, кошти, транспорт, здоров'я, підтримку сусідів і тої ж таки влади.
Ну і звісно - бажання і ентузіазм

831.03.13, 14:09Відповідь на 6 від Вишиваночка

Я також. Може тому, що там немає того холоду і блиску бетону і скла,
мертвого пластику і гламурного оздоблення.
А може тому, що в душі ми лишилися селюхами, людьми із села.

931.03.13, 15:41Відповідь на 8 від МХL

Я також. Може тому, що там немає того холоду і блиску бетону і скла,
мертвого пластику і гламурного оздоблення.
А може тому, що в душі ми лишилися селюхами, людьми із села...а може тому, що відчуваємо своє коріння ....село колись було інтелегнтним і культурним, берегло традиції !
Це вже за совдепу зробили з людей "колгосп"...і ментально більша чатина люду, ще досі там перебуває

1031.03.13, 16:11Відповідь на 9 від Вишиваночка

Напевно, що й так.
Село залишилось не тільки у дитячих спогадах, а й десь там всередині, у душі.
Це правда - його перетворили у колгосп, потім почали розвалювати колгосп разом з усім,
що було в тому селі, зараз успішно "покращують" руїну.
Про ментальність важко говорити. Ми живемо на совдепівській руїні, копирсаємося у рештках того радянського устрою - дороги, медицина, ЖКГ.
Часто нарікаємо на минуле, владу, сусіда, погоду.
І рідко вдумуємося, чому навколо стільки бруду, звідки він береться.
А між тим, бруд у під'їздах, на вулицях, на берегах річок - то лиш зовнішній прояв бруду всередині нас самих, сміття, яке легко (при бажанні) замести. А свередині як замести?