Захотілося нам якось із Шуріком підвищити свої альпіністські навички в реальних умовах, в альптаборі з інструктором. "Підвищити", можливо, занадто круте слово, правильніше буде "припідняти над нульовим рівнем". Як це часто у нас буває, якийсь час ця ідея визрівала, ми то поверталися до неї, то забували. Але підходили травневі свята і час було вже визначатися, так або ні.
Я подзвонив Андрію, у якого ми займалися на стенді перед останньою поїздкою до Непалу, і серед інших варіантів він запропонував Ельбрус із північної сторони. У нього свій інтерес - акліматизація перед сходженням у Пакістані, а у нас свій - досвідчений гід, інструктор і вершина.
В процесі обговорень початковий план змінився і ми вирішили йти на східну вершину зі сходу, через мальовничу ущелину Ірік Чат. В такому маршруті є декілька плюсів: мало людей (це, щоправда, і мінус, в разі аварій), сонячна сторона гори, цікавий рельєф. Далі залишалася рутина: спорядження, їжа, транспорт.
... На самому початку літа, рано вранці першого червня Лада "Калина", напакована під зав'язку рюкзаками і чотирма сонними учасниками походу, летить по пустому шосе з П'ятигорська до селища Ельбрус. Дивлюся у вікно, де над обрієм з'являється ще ледве теплий диск сонця нового дня. Через щілину у вікні вривається тонкий струмінь свіжого повітря. Він холодить шию, але я не хочу його переривати і вдихаю, смакуючи кожний грам. Я знову в дорозі. Я знову живу на повну...
На Кавказі гори вищі і крутіші, ніж у нас, тому села, тільки відходиш з долини трішки вгору, закінчуються дуже різко. За якісь хвилин тридцять і наш Ельбрус повністю сховався за схилами. Ми взяли трішки не ту стежку і незабаром вийшли на сліди недавніх і масивних зсувів з крутими піщаними схилами, де йти було не просто страшно, але і небезпечно. Невдовзі ця стежка таки набридла і ми піднялися круто нагору, до місця першого привалу.
правильніше буде "припідняти над нульовим рівнем". Ром,ну це вже-занаааадто самокритично,враховуючи пару нєпальських турів *налєхкє і ше там бозна куди,прошо мине в курсАх*..........
....... Дивлюся у вікно, де над обрієм з'являється ще ледве теплий диск сонця нового дня. Через щілину у вікні вривається тонкий струмінь свіжого повітря. Він холодить шию, але я не хочу його переривати і вдихаю, смакуючи кожний грам. Я знову в дорозі. Я знову живу на повну...
якщо ти так, по пісатєльськи круто розпочав - а це один з найкращих, на мій погляд, твій вияв емоцій буквами-то щож далі буде?
Тільки користувачі, що мають VIP-акаунт, можуть приховувати блок з рекламою або ж, тільки в альбомах тих користувачів, які придбали собі VIP-акаунт, ви можете приховати цей блок.
Коментарі
llrr
118.06.13, 16:45
Захотілося нам якось із Шуріком підвищити свої альпіністські навички в реальних умовах, в альптаборі з інструктором. "Підвищити", можливо, занадто круте слово, правильніше буде "припідняти над нульовим рівнем". Як це часто у нас буває, якийсь час ця ідея визрівала, ми то поверталися до неї, то забували. Але підходили травневі свята і час було вже визначатися, так або ні.
Я подзвонив Андрію, у якого ми займалися на стенді перед останньою поїздкою до Непалу, і серед інших варіантів він запропонував Ельбрус із північної сторони. У нього свій інтерес - акліматизація перед сходженням у Пакістані, а у нас свій - досвідчений гід, інструктор і вершина.
llrr
218.06.13, 17:51
В процесі обговорень початковий план змінився і ми вирішили йти на східну вершину зі сходу, через мальовничу ущелину Ірік Чат. В такому маршруті є декілька плюсів: мало людей (це, щоправда, і мінус, в разі аварій), сонячна сторона гори, цікавий рельєф. Далі залишалася рутина: спорядження, їжа, транспорт.
llrr
318.06.13, 17:51
... На самому початку літа, рано вранці першого червня Лада "Калина", напакована під зав'язку рюкзаками і чотирма сонними учасниками походу, летить по пустому шосе з П'ятигорська до селища Ельбрус. Дивлюся у вікно, де над обрієм з'являється ще ледве теплий диск сонця нового дня. Через щілину у вікні вривається тонкий струмінь свіжого повітря. Він холодить шию, але я не хочу його переривати і вдихаю, смакуючи кожний грам. Я знову в дорозі. Я знову живу на повну...
llrr
418.06.13, 17:52
На Кавказі гори вищі і крутіші, ніж у нас, тому села, тільки відходиш з долини трішки вгору, закінчуються дуже різко. За якісь хвилин тридцять і наш Ельбрус повністю сховався за схилами. Ми взяли трішки не ту стежку і незабаром вийшли на сліди недавніх і масивних зсувів з крутими піщаними схилами, де йти було не просто страшно, але і небезпечно. Невдовзі ця стежка таки набридла і ми піднялися круто нагору, до місця першого привалу.
disu
518.06.13, 18:10
о,то ми вже в путі?
disu
618.06.13, 18:14Відповідь на 1 від llrr
правильніше буде "припідняти над нульовим рівнем". Ром,ну це вже-занаааадто самокритично,враховуючи пару нєпальських турів *налєхкє і ше там бозна куди,прошо мине в курсАх*..........
disu
718.06.13, 18:21Відповідь на 4 від llrr
.....вийшли на сліди недавніх і масивних зсувів з крутими піщаними схилами, ти хочеш сказать,шо оця йолочька майже в центрі-свіжоуїзжающяя вниз?капєц
disu
818.06.13, 18:24Відповідь на 3 від llrr
якщо ти так, по пісатєльськи круто розпочав - а це один з найкращих, на мій погляд, твій вияв емоцій буквами-то щож далі буде?
llrr
918.06.13, 18:25Відповідь на 5 від disu
Щойно вирушили
disu
1018.06.13, 18:27Відповідь на 9 від llrr
привєт,ну,паєхалі,раз вирушили