Зайнятись було абсолютно нічим, тому ми знову заглибились у медіну. У центрі її кипіло вечірнє життя, було надзвичайно гамірно, довкола носились діти, купками стояли дорослі.
А у самій верхній частині, біля маяка – як вимерло все. Наталка клацнула один кадр і каже: «ви – як ніндзя-черепашки з цими рюкзаками виглядаєте» . Нас довго вмовляти на «подуріти» не треба, відразу відзняли ще кілька кадрів у тепер вже правильних черепашачих позах.
Трохи далі від цього місця по нас причепилась вперта маленька дівчинка, яка добре вивчила фразу «One dinar!», не потрудившись вигадати хоч якесь обґрунтування для цього. Замість обґрунтування вона використовувала кусок штукатурки, піднятий із землі, чим налякала Наталку до півсмерті. Так нічого від нас і не добившись, в кінці кінців із силою жбурнула каменюку на землю поруч із Сергієвою ногою. Може наступним разом їй пощастить більше…
Пізніше ми довго сиділи у тій самі кафешці, де вдень обідали, та ганяли чаї. Коли обридло – пішли на пляж, де гуляло багато місцевої молоді, напідпитку і тверезих, привітних і не дуже.
Нарешті настав час йти на вокзал, на нічний поїзд Сусс-Таузар. Поїзд, на диво, виявився забитим людьми, тому зайняти два крісла і поспати вдалося не відразу. Та й навіть на двох кріслах було абсолютно незручно – це навіть сном важко назвати. Так… короткі періоди дрімоти. До речі, Єгипет хоч країна й бідніша, але вагони II-го класу там і новіші, і набагато зручніші.
В такому скрюченому стані десь о половині шостої ранку ми прибули в Таузар (Tozeur), місто на південному заході країни, серед кам’янистої Сахари.
уявляю,як Наталка хіхікала з вашого "двобою"
Як у серйозного фотографа, у неї не було часу на розваги - потрібно було фіксувати момент, поки моделі позували
Тільки користувачі, що мають VIP-акаунт, можуть приховувати блок з рекламою або ж, тільки в альбомах тих користувачів, які придбали собі VIP-акаунт, ви можете приховати цей блок.
Коментарі
llrr
114.02.09, 14:25
Зайнятись було абсолютно нічим, тому ми знову заглибились у медіну. У центрі її кипіло вечірнє життя, було надзвичайно гамірно, довкола носились діти, купками стояли дорослі.
А у самій верхній частині, біля маяка – як вимерло все. Наталка клацнула один кадр і каже: «ви – як ніндзя-черепашки з цими рюкзаками виглядаєте» . Нас довго вмовляти на «подуріти» не треба, відразу відзняли ще кілька кадрів у тепер вже правильних черепашачих позах.
llrr
214.02.09, 14:25
Трохи далі від цього місця по нас причепилась вперта маленька дівчинка, яка добре вивчила фразу «One dinar!», не потрудившись вигадати хоч якесь обґрунтування для цього. Замість обґрунтування вона використовувала кусок штукатурки, піднятий із землі, чим налякала Наталку до півсмерті. Так нічого від нас і не добившись, в кінці кінців із силою жбурнула каменюку на землю поруч із Сергієвою ногою. Може наступним разом їй пощастить більше…
Пізніше ми довго сиділи у тій самі кафешці, де вдень обідали, та ганяли чаї. Коли обридло – пішли на пляж, де гуляло багато місцевої молоді, напідпитку і тверезих, привітних і не дуже.
llrr
314.02.09, 22:32
Нарешті настав час йти на вокзал, на нічний поїзд Сусс-Таузар. Поїзд, на диво, виявився забитим людьми, тому зайняти два крісла і поспати вдалося не відразу. Та й навіть на двох кріслах було абсолютно незручно – це навіть сном важко назвати. Так… короткі періоди дрімоти. До речі, Єгипет хоч країна й бідніша, але вагони II-го класу там і новіші, і набагато зручніші.
В такому скрюченому стані десь о половині шостої ранку ми прибули в Таузар (Tozeur), місто на південному заході країни, серед кам’янистої Сахари.
Alvo
415.02.09, 13:49
llrr
515.02.09, 13:51Відповідь на 4 від Alvo
Бачив же кіно в школі
Бормалейша
615.02.09, 18:41
Не хочется прилюдно петь диферамбы твоему таланту ,но так хочетсяяяя!!!
llrr
715.02.09, 20:57Відповідь на 6 від Бормалейша
orlans
810.03.09, 20:40
уявляю,як Наталка хіхікала з вашого "двобою"
llrr
911.03.09, 10:14Відповідь на 8 від orlans
Як у серйозного фотографа, у неї не було часу на розваги - потрібно було фіксувати момент, поки моделі позували
Sol Y Mar
1024.05.10, 20:06