121.11.14, 09:18

Чи ж виплачу колись я власний гнів?
Та ж чи колись я вбивць дітей пробачу,
Чи ж дасть мені Господь достатньо днів
Пізнати світ Людей, а не гризню собачу?

Чи ж вдасться мені вимолить в Христа,
Щоб віру повернув в розп’яту душу,
Чи ж заспокоїть мої нерви вперта мста,
Чи ж клятий камінь я на серці зрушу?

Не знаю… Не берусь судить…
Я взагалі у цій мольбі роздертій
Не здатен нині навіть сам себе простить
За свій гарячий гнів, за їх холодні смерті.

Можливо при?йде час і вже суддя небесний
Розсудить нас земних і кожному воздасть,
Можливо вищий суд і дійсно самий чесний
Та того мені мало – така вже в мене масть.

Я знаю лиш одне. І лиш одним втішаюсь -
Розплата з моїх рук убивцю не мине,
Пробач мені, мій Боже, – за гріх майбутній каюсь,
Лиш дай мені той шанс. А там - суди й мене.

221.11.14, 09:18Відповідь на 1 від pitst

Василь Ковтун 07.11.2014р

321.11.14, 09:23

421.11.14, 10:07

521.11.14, 10:45

621.11.14, 11:23

721.11.14, 14:00

821.11.14, 14:44Відповідь на 7 від JuliS

Спасибо!

921.11.14, 17:41

1022.11.14, 01:45

...