Готуємо бограш- ще одна кулінарна легенда, ще одна геніальна карпатська страва.Пропонуємо вкласти в неї максимум натхнення та настрою, приправлених атмосферою гір. Бо лише тоді у вас вийде смачнезний, ситний, правдивий бограш.
Із рекомендованих рецептур ;
Смак і відчуття справжнього в кулінарії сильніші, ніж довготривала словесна атака. Жодні дифірамби не врятують, якщо вам замість справжнього баношу подають дитячу кукурудзяну кашу. Або чимось, що трохи нагадує чанахи, намагаються імітувати правдивий бограш. Коли серйозно мандруючи, насмакуєш цієї юшки в різних кутках гір, починаєш відрізняти нюанси місцевих кулінарних композицій між собою і від непослідовних трактувань хрестоматійного перепису. Це, як з піснею: що не село — інше виконання. Але важливою є автентичність.
...Перш за все вам потрібно вполювати дичину. Завдання просте. Колись це було, як грибів назбирати. Нині ж, очевидно, доведеться заготувати її заздалегідь. Це може бути дик, сарна, олень. Зрештою, ліпше, якщо усе разом. Для бограшу потрібно 5-7 видів м’яса. Отож, підготувавши дичину, потім баранину, яловичину і свинину, краємо все на шматки. З дичини і яловичини підійдуть реберця, з баранини — стегна. Висмажуємо основу з вудженого сала. Часом до запашного вудженого додають звичайного, щоб жиру було більше. Тоді в казан вкидаємо найтвердіші види м’яса, тобто оленину, дика. Потроху додаємо води і перців. Їх використовують різні, але основні — червоний стручковий та мелений червоний і білий...
Отак, помішуючи цю суміш, додаючи води і потроху зелені, ми наближаємося до мети. Навіть на доброму вогні юшка в казані може виварюватися 6-7 годин. За розмовами повільно готуємо моркву. При чому частину великими шматками, а частину — дрібними (додамо її в страву пізніше). Мусимо мати під руками перлову крупу і дрібно покраяну картоплю. Але іноді навпаки картоплю ріжуть грубо, щоб вона була виразно відчутна. Але дрібна мусить розваритися повністю і додати густини.
А з м’ясної частини останньою має стати крільчатина. Біла і ніжна, вона звучатиме прекрасним контрастом серед загальної гостроти.
Вже після коріння петрушки, картоплі, перлової крупи, лаврового листя, майже наприкінці, перед зеленню, додаємо помідори. Попередньо з них, ошпарених окропом, слід зняти шкірку, а тоді дрібно покраяти. Часом додають і дрібно нарізаний солодкий перець. Слушно досипати квітів чебрецю...
Нічого не зрозуміло, але фотка симпатична! Дякую.
Опис звичайно не без гумору, бо де ж ти зараз вполюєш оленя
Але страва дійсно смачна і дуже ситна, так що 1 раз можна спробувати, але постіно для нашої " тонкої хфигури" дуже шкідлива
Тільки користувачі, що мають VIP-акаунт, можуть приховувати блок з рекламою або ж, тільки в альбомах тих користувачів, які придбали собі VIP-акаунт, ви можете приховати цей блок.
Коментарі
JuliS
15.05.12, 11:23
Із рекомендованих рецептур ;
Смак і відчуття справжнього в кулінарії сильніші, ніж довготривала словесна атака. Жодні дифірамби не врятують, якщо вам замість справжнього баношу подають дитячу кукурудзяну кашу. Або чимось, що трохи нагадує чанахи, намагаються імітувати правдивий бограш. Коли серйозно мандруючи, насмакуєш цієї юшки в різних кутках гір, починаєш відрізняти нюанси місцевих кулінарних композицій між собою і від непослідовних трактувань хрестоматійного перепису. Це, як з піснею: що не село — інше виконання. Але важливою є автентичність.
JuliS
25.05.12, 11:23
...Перш за все вам потрібно вполювати дичину. Завдання просте. Колись це було, як грибів назбирати. Нині ж, очевидно, доведеться заготувати її заздалегідь. Це може бути дик, сарна, олень. Зрештою, ліпше, якщо усе разом. Для бограшу потрібно 5-7 видів м’яса. Отож, підготувавши дичину, потім баранину, яловичину і свинину, краємо все на шматки. З дичини і яловичини підійдуть реберця, з баранини — стегна. Висмажуємо основу з вудженого сала. Часом до запашного вудженого додають звичайного, щоб жиру було більше. Тоді в казан вкидаємо найтвердіші види м’яса, тобто оленину, дика. Потроху додаємо води і перців. Їх використовують різні, але основні — червоний стручковий та мелений червоний і білий...
JuliS
35.05.12, 11:25
Отак, помішуючи цю суміш, додаючи води і потроху зелені, ми наближаємося до мети. Навіть на доброму вогні юшка в казані може виварюватися 6-7 годин. За розмовами повільно готуємо моркву. При чому частину великими шматками, а частину — дрібними (додамо її в страву пізніше). Мусимо мати під руками перлову крупу і дрібно покраяну картоплю. Але іноді навпаки картоплю ріжуть грубо, щоб вона була виразно відчутна. Але дрібна мусить розваритися повністю і додати густини.
JuliS
45.05.12, 11:26
А з м’ясної частини останньою має стати крільчатина. Біла і ніжна, вона звучатиме прекрасним контрастом серед загальної гостроти.
Вже після коріння петрушки, картоплі, перлової крупи, лаврового листя, майже наприкінці, перед зеленню, додаємо помідори. Попередньо з них, ошпарених окропом, слід зняти шкірку, а тоді дрібно покраяти. Часом додають і дрібно нарізаний солодкий перець. Слушно досипати квітів чебрецю...
Lazorevka
511.05.12, 17:40
Нічого не зрозуміло, але фотка симпатична!
aleksandrinna
611.05.12, 18:40
Спасибо!
Діду
711.05.12, 22:28
Забрав в обране. Почав збирати гроші на казан....
JuliS
812.05.12, 04:05Відповідь на 5 від Lazorevka
Дякую.Опис звичайно не без гумору, бо де ж ти зараз вполюєш оленя
Але страва дійсно смачна і дуже ситна, так що 1 раз можна спробувати, але постіно для нашої " тонкої хфигури" дуже шкідлива
JuliS
912.05.12, 04:05Відповідь на 6 від aleksandrinna
Смачного
JuliS
1012.05.12, 04:07Відповідь на 7 від Діду
Як назбираєте і придбаєте казан, маякніть і ми приїдемо до Вас варити бограш