Так склалося, що в нашій туристичній компашці гречка - основний похідний продукт. Аргументи: дуже швидко готується, в екстремальних умовах можна приготувати навіть у холодній воді, зіпсувати практично нереально, смачно, корисно і довго не набридає (максимум із мого досвіду - 10 днів підряд на Кавказі). Отже, перед цією поїздкою ми задумалися, як би протягнути кілька кіло гречки в Непал в умовах жорстких обмежень авіакомпанії по вазі - в 20 кг треба втиснути немало речей і спорядження, а кожен кілограм надлишку обійшовся б у $20.
Запитавши у всесвітнього мозку "Непал гречка", дізналися, що Непал є насправді прабатьківщиною цієї самої гречки, і що її там, в принципі, їдять, хоч і нечасто. Окрилені надією, ми вирішили пошукати її на місці, якщо буде достатньо часу (ха-ха!), в крайньому випадку накупимо якоїсь фігні - рису, чи макаронів.
З примхи долі часу у нас стало більше, ніж достатньо, і, озброївшись у нашого гіда про всяк випадок місцевою назвою гречки - "papad", пішли прочісувати околиці туристичного району Thamel. Нам відверто не щастило - в небагатьох лавочках, де продавали місцеві продукти (район все ж туристичний) на ключове слово нам пропонували або тоненькі гречані палянички (до речі, дуже смачні), або гречане борошно... Невдовзі ми цю затію покинули, вважаючи безнадійною.
І от, шукаючи чим би іще зайняти себе, в гуглі натрапили на координати великого місцевого продуктового базару Asan Tole, зовсім близенько від нас (на фото). Приходимо - а там довкола магазинчики, а в них величезні мішки із самими різноманітними, небаченими крупами і зерном. Одна спроба, друга, третя... І от, нарешті на слово "buckwheat" дядько нахилився кудись за прилавок і простягнув нам жменю... гречки! Неочищеної...
Ми, напевно, хвилин 5 стояли, як ідіоти (принаймні, так на нас дивився продавець), і по черзі замислено гризли неочищені гречані зерна, намагаючись оцінити, наскільки реально з них зварити кашу. Нереально, вирішили нарешті, повернули дядькові жменю, в одному з його мішків знайшли дивний, зварений і сплющений рис і купили собі кіло... (Рис цей на смак виявився фігнею повною, єдине, що готувався моментально)
Люди, будете їхати до Непалу, не вірте гуглу, беріть гречку із собою!
надо было дома по карманам на теле рассовать в маленьких мешочках вес тела же не ограничивают .... или товстеньких на борт не берут ?Можна було, але "авось" сильніше
Тільки користувачі, що мають VIP-акаунт, можуть приховувати блок з рекламою або ж, тільки в альбомах тих користувачів, які придбали собі VIP-акаунт, ви можете приховати цей блок.
Коментарі
llrr
130.10.12, 00:01
Так склалося, що в нашій туристичній компашці гречка - основний похідний продукт. Аргументи: дуже швидко готується, в екстремальних умовах можна приготувати навіть у холодній воді, зіпсувати практично нереально, смачно, корисно і довго не набридає (максимум із мого досвіду - 10 днів підряд на Кавказі). Отже, перед цією поїздкою ми задумалися, як би протягнути кілька кіло гречки в Непал в умовах жорстких обмежень авіакомпанії по вазі - в 20 кг треба втиснути немало речей і спорядження, а кожен кілограм надлишку обійшовся б у $20.
llrr
230.10.12, 00:01
Запитавши у всесвітнього мозку "Непал гречка", дізналися, що Непал є насправді прабатьківщиною цієї самої гречки, і що її там, в принципі, їдять, хоч і нечасто. Окрилені надією, ми вирішили пошукати її на місці, якщо буде достатньо часу (ха-ха!), в крайньому випадку накупимо якоїсь фігні - рису, чи макаронів.
З примхи долі часу у нас стало більше, ніж достатньо, і, озброївшись у нашого гіда про всяк випадок місцевою назвою гречки - "papad", пішли прочісувати околиці туристичного району Thamel. Нам відверто не щастило - в небагатьох лавочках, де продавали місцеві продукти (район все ж туристичний) на ключове слово нам пропонували або тоненькі гречані палянички (до речі, дуже смачні), або гречане борошно... Невдовзі ми цю затію покинули, вважаючи безнадійною.
llrr
330.10.12, 00:02
І от, шукаючи чим би іще зайняти себе, в гуглі натрапили на координати великого місцевого продуктового базару Asan Tole, зовсім близенько від нас (на фото). Приходимо - а там довкола магазинчики, а в них величезні мішки із самими різноманітними, небаченими крупами і зерном. Одна спроба, друга, третя... І от, нарешті на слово "buckwheat" дядько нахилився кудись за прилавок і простягнув нам жменю... гречки! Неочищеної...
llrr
430.10.12, 00:02
Ми, напевно, хвилин 5 стояли, як ідіоти (принаймні, так на нас дивився продавець), і по черзі замислено гризли неочищені гречані зерна, намагаючись оцінити, наскільки реально з них зварити кашу. Нереально, вирішили нарешті, повернули дядькові жменю, в одному з його мішків знайшли дивний, зварений і сплющений рис і купили собі кіло... (Рис цей на смак виявився фігнею повною, єдине, що готувався моментально)
Люди, будете їхати до Непалу, не вірте гуглу, беріть гречку із собою!
RilleXX
530.10.12, 08:39
Неожиданно! в общем я тепреь еще в большем шоке
Valeri-ya
630.10.12, 10:50
надо было дома по карманам на теле рассовать в маленьких мешочках вес тела же не ограничивают .... или товстеньких на борт не берут ?
llrr
730.10.12, 11:22Відповідь на 6 від Valeri-ya
Можна було, але "авось" сильніше
black-victor
830.10.12, 11:33
Как всегда, познавательно и прикольно. Респект!
llrr
930.10.12, 11:36Відповідь на 5 від RilleXX
Гречку у вигляді каші взагалі дуже мало, де їдять, окрім нашого ex-USSR
llrr
1030.10.12, 11:39Відповідь на 8 від black-victor
Дякую!