Людині - попри всю невмирущість (як тому вчить церква) її душі - дуже важко позбутись первісного страху за власне життя...
Часом мені здається, що сьогоднішня ситість і доступність до всілякого роду розваг і благ цивілізації робить тіла людські безсилими, а душі - полохливими і тьмяними...
Кожен тримається за власний шмат сала...
Де вже тут проти ворога підніматися і землю рідну боронити...
Розбестились ми... Всього доволі маємо - і на столі, і в шафі...
Бракує лиш гідності... шляхетності внутрішньої... почуття відповідальності... І усвідомлення того, що саме нашими руками твориться наше "завтра"... В якому нащадкам нашим жити... і справи рук наших недбалих розгрібати... і помилки наші виправляти...
Людині - попри всю невмирущість (як тому вчить церква) її душі - дуже важко позбутись первісного страху за власне життя...
Часом мені здається, що сьогоднішня ситість і доступність до всілякого роду розваг і благ цивілізації робить тіла людські безсилими, а душі - полохливими і тьмяними...
Кожен тримається за власний шмат сала...
Де вже тут проти ворога підніматися і землю рідну боронити...
Розбестились ми... Всього доволі маємо - і на столі, і в шафі...
Бракує лиш гідності... шляхетності внутрішньої... почуття відповідальності... І усвідомлення того, що саме нашими руками твориться наше "завтра"... В якому нащадкам нашим жити... і справи рук наших недбалих розгрібати... і помилки наші виправляти...
Людині - попри всю невмирущість (як тому вчить церква) її душі - дуже важко позбутись первісного страху за власне життя...
Часом мені здається, що сьогоднішня ситість і доступність до всілякого роду розваг і благ цивілізації робить тіла людські безсилими, а душі - полохливими і тьмяними...
Кожен тримається за власний шмат сала...
Де вже тут проти ворога підніматися і землю рідну боронити...
Розбестились ми... Всього доволі маємо - і на столі, і в шафі...
Бракує лиш гідності... шляхетності внутрішньої... почуття відповідальності... І усвідомлення того, що саме нашими руками твориться наше "завтра"... В якому нащадкам нашим жити... і справи рук наших недбалих розгрібати... і помилки наші виправляти... Краще не скажеш. Підтримую.Дякую!
Тільки користувачі, що мають VIP-акаунт, можуть приховувати блок з рекламою або ж, тільки в альбомах тих користувачів, які придбали собі VIP-акаунт, ви можете приховати цей блок.
Коментарі
Горянка
121.08.11, 22:23
Вони були такими ж молодими. Героям Слава.
анонім
221.08.11, 22:33
анонім
321.08.11, 22:34
Горянка
421.08.11, 22:37Відповідь на 2 від анонім
Горянка
521.08.11, 22:38Відповідь на 3 від анонім
Слава Україні
govoruscha
622.08.11, 08:05
Героям Слава
анонім
722.08.11, 08:25
Навіки Слава!
no-sense
822.08.11, 16:15
Людині - попри всю невмирущість (як тому вчить церква) її душі - дуже важко позбутись первісного страху за власне життя...
Часом мені здається, що сьогоднішня ситість і доступність до всілякого роду розваг і благ цивілізації робить тіла людські безсилими, а душі - полохливими і тьмяними...
Кожен тримається за власний шмат сала...
Де вже тут проти ворога підніматися і землю рідну боронити...
Розбестились ми... Всього доволі маємо - і на столі, і в шафі...
Бракує лиш гідності... шляхетності внутрішньої... почуття відповідальності... І усвідомлення того, що саме нашими руками твориться наше "завтра"... В якому нащадкам нашим жити... і справи рук наших недбалих розгрібати... і помилки наші виправляти...
Діду
922.08.11, 19:26Відповідь на 8 від no-sense
Краще не скажеш. Підтримую.
no-sense
1022.08.11, 22:43Відповідь на 9 від Діду
Дякую!