То придорожний хрест.
Приблизно половина шляху на полонину.
Тут, імовірно прохожий перепочиває.
Помолиться, подумає про пройдене, попросить сил для дальшої дороги.
То придорожний хрест.
Приблизно половина шляху на полонину.
Тут, імовірно прохожий перепочиває.
Помолиться, подумає про пройдене, попросить сил для дальшої дороги.До речі, це ще одна відмінність: на Західній Україні таких знаків багато, а у Львові мене вразила кількість скульптур і скульптурок Божої Матері - і біля них завжди квіти, і люди підходять, постоять тихо, подумки помоляться, і йдуть далі... В Києві такого не зустрінеш - тут є церкви, і навіть багато, але в церквах тих більше бізнес, аніж Боже слово...
То давня традиція. Хрест "на славу Божу" ставили на відзначення якоїсь знаменної події чи в житті родини, чи в суспільному житті - народження дитини, повернення додому, купівля землі (хрест ставили на краю поля). Ставили приватним коштом родини.
Встановлювали також на усіх дорогах, що ведуть у село, щоб нечиста сила не пробралась у оселі. У 1848 році майже вся Галичина встановила Подячні Хрести з нагоди скасування панщини. Велика частина цих хрестів була знищена радянською владою. Частину люди переховували і в 1991 році встановлювали на старих місцях. Маю добірку фотографій цих хрестів. Цікаві також оповіді їх нищення, переховування і втановлення наново.
А в одному прикарпатському селі біля НадвІрної надибав рідкісний випадок - чи не в кожному дворі встановлено хрест.
Нічого собі... А в наших краях таке рідко зустрінеш... А я й сама пригадала, як їдучи автобусом зі Сваляви до Мукачевого, бачила багато таких хрестів понад дорогою...
То геть зовсім інші хрести, із уже сучасної, не зовсім прийнятної традиції.
Це хрести на позначення місця загибелі у ДТП людей. Встановлюють родичі. Раз в рік навідуються на те місце, запалюють пам'ятну свічку.
Не знаю, чи це добра традиція.
Тільки користувачі, що мають VIP-акаунт, можуть приховувати блок з рекламою або ж, тільки в альбомах тих користувачів, які придбали собі VIP-акаунт, ви можете приховати цей блок.
Коментарі
no-sense
124.03.13, 22:49
А чому там хрест у чистім полі стоїть?
с любовью
224.03.13, 22:59
govoruscha
324.03.13, 23:13
МХL
424.03.13, 23:55Відповідь на 1 від no-sense
То придорожний хрест.
Приблизно половина шляху на полонину.
Тут, імовірно прохожий перепочиває.
Помолиться, подумає про пройдене, попросить сил для дальшої дороги.
no-sense
524.03.13, 23:58Відповідь на 4 від МХL
До речі, це ще одна відмінність: на Західній Україні таких знаків багато, а у Львові мене вразила кількість скульптур і скульптурок Божої Матері - і біля них завжди квіти, і люди підходять, постоять тихо, подумки помоляться, і йдуть далі... В Києві такого не зустрінеш - тут є церкви, і навіть багато, але в церквах тих більше бізнес, аніж Боже слово...
МХL
625.03.13, 00:20Відповідь на 3 від govoruscha
МХL
725.03.13, 21:59Відповідь на 2 від с любовью
МХL
826.03.13, 22:17Відповідь на 5 від no-sense
То давня традиція. Хрест "на славу Божу" ставили на відзначення якоїсь знаменної події чи в житті родини, чи в суспільному житті - народження дитини, повернення додому, купівля землі (хрест ставили на краю поля). Ставили приватним коштом родини.
Встановлювали також на усіх дорогах, що ведуть у село, щоб нечиста сила не пробралась у оселі. У 1848 році майже вся Галичина встановила Подячні Хрести з нагоди скасування панщини. Велика частина цих хрестів була знищена радянською владою. Частину люди переховували і в 1991 році встановлювали на старих місцях. Маю добірку фотографій цих хрестів. Цікаві також оповіді їх нищення, переховування і втановлення наново.
А в одному прикарпатському селі біля НадвІрної надибав рідкісний випадок - чи не в кожному дворі встановлено хрест.
no-sense
926.03.13, 22:19Відповідь на 8 від МХL
Нічого собі... А в наших краях таке рідко зустрінеш... А я й сама пригадала, як їдучи автобусом зі Сваляви до Мукачевого, бачила багато таких хрестів понад дорогою...
МХL
1026.03.13, 22:28Відповідь на 9 від no-sense
То геть зовсім інші хрести, із уже сучасної, не зовсім прийнятної традиції.
Це хрести на позначення місця загибелі у ДТП людей. Встановлюють родичі. Раз в рік навідуються на те місце, запалюють пам'ятну свічку.
Не знаю, чи це добра традиція.