На розпуттях хистких неповторних доріг,

Під грозою шаліючим небом,

Я святую любов в серці свому зберіг,

Україно-Вітчизно, до тебе.


Усім чаром своїх наддніпрянських степів,

буйним гуком козацької Січі

Ти живеш, як безсмертя, у крові моїй,

Як порив сил палких, таємничих.


Усім жахом Полтави, Базару і Крут

Страшним рабством і кров'ю Петлюри

Ти мене обернула у месницький бунт,

В світлий рокіт крилатої бурі.