Кілька стареньких випускників "університетів ГУЛАГ-у" запросили мене на покладання віночка та букетіку до підніжжа опудала Ульянову-Леніну. Само собою, як букетік так і віночок були любовно зплетені з улюбленого більшовиками колючого дроту. Слава Богу це недалеко - одна тролейбусна зупинка. Ну там швиденько впорались...