Перші квіти голівки підняли,
світлі очі до неба звели,
сонця промені п'ють пелюстками,
дожидають приходу весни.
А вона, десь в лісах забарилась,
чи за гори далеко пішла.
Квіти перші, до купочки, збились,
хочуть вже, весняного тепла.
Всі чекають на весноньку милу,
вже до сходу готова земля,
сонце вийшло, на літню вже днину,
промінцями дорогу встиля.

Катерина Чумак http://virchi.pp.net.ua/publ/78-1-0-6569