А літечко несе тепло і ласку.
Все в дивних квітах, в барвах, у красі.
У кожній квіточці я бачу казку
І цілий Всесвіт у дзвінкій росі.
Співає птах на гілочці калини,
Ховаються в плакучих вербах сни…
І раптом теплий дощик серед днини,
Надвечір місяць випливе ясний
І попливе, щоб зорі рахувати.
Затихне все: і поле, і гаї…
І люди теж підуть відпочивати,
Лиш тільки не затихнуть солов’ї.

Надія Красоткіна