Пам'ятник являє собою скульптурне зображення погрібця (льоху) та діжки з ніжинським огірком. Таким чином, скульптурна композиція імітує льох як традиційне місце для зберігання і консервації овочів, діжу, в якій за старих часів засолювали ці овочі, і власне сам ніжинський огірок.
Сам огірок з граніту рідкісного (для України) зеленого кольору важить понад 50 кілограмів, а брилу, з якої він зроблений, привезли з Італії, причому італійці, дізнавшись про ідею пам'ятника, суттєво знизили ціну на матеріал (с) Вікіпедія
а у нас дача на Київщині, але в дитинстві була там декілька разів
запам'яталося, що від станції треба довго іти пішки (декілька кілометрів) і нас колись хтось підвіз на тракторі,
в кожній хаті були велосипеди, а у нас ще і мопед, по дорозі - великі поля з буряками))
а ще у діда був садочок з яблуками, великий двір перед хатою і осики біля сараю
Тоді скоріш за все ГУРОК кажуть. Хоча... Район заселяли приблизно з 1500 (більше з 1600) до 1720 переважно переселенці з правого берега — Житомирської та Київської областей. Можливо, в Черняхові так казали тоді, а у Ржищеві — ні. Тому в якомусь селі можуть і не казати, якщо більшість є нащадками переселенців із Київської області.
Я про район узагалі трохи начитався-надивився в інтернеті.
Тільки користувачі, що мають VIP-акаунт, можуть приховувати блок з рекламою або ж, тільки в альбомах тих користувачів, які придбали собі VIP-акаунт, ви можете приховати цей блок.
Коментарі
trinks
126.09.16, 14:12
Пам'ятник являє собою скульптурне зображення погрібця (льоху) та діжки з ніжинським огірком. Таким чином, скульптурна композиція імітує льох як традиційне місце для зберігання і консервації овочів, діжу, в якій за старих часів засолювали ці овочі, і власне сам ніжинський огірок.
Сам огірок з граніту рідкісного (для України) зеленого кольору важить понад 50 кілограмів, а брилу, з якої він зроблений, привезли з Італії, причому італійці, дізнавшись про ідею пам'ятника, суттєво знизили ціну на матеріал (с) Вікіпедія
Nech sa paci
230.09.16, 23:59
А я тільки з автобусу фотанув.
До речі, на місцевому (в т. ч. "моєму" бобровицькому) діалекті це ГУРОК (наголос на другий склад).
trinks
31.10.16, 18:36Відповідь на 2 від Nech sa paci
у меня мама з Чернігівської області, наче так огірки не називала, треба буде її запитати
Nech sa paci
41.10.16, 20:35Відповідь на 3 від trinks
Із якого району? Якщо десь на півночі за Десною, там інші приколи — білоруські впливи тощо.
trinks
51.10.16, 20:46Відповідь на 4 від Nech sa paci
село у Бобровицькому районі
Nech sa paci
61.10.16, 20:57Відповідь на 5 від trinks
Землячка моїх батьків.
Я про район узагалі трохи начитаний, ну й дача там, і могили більшості предків.
Бобровиччина — дзеркало всеукраїнської землі. (c)
trinks
71.10.16, 21:07Відповідь на 6 від Nech sa paci
а у нас дача на Київщині, але в дитинстві була там декілька разів
запам'яталося, що від станції треба довго іти пішки (декілька кілометрів) і нас колись хтось підвіз на тракторі,
в кожній хаті були велосипеди, а у нас ще і мопед, по дорозі - великі поля з буряками))
а ще у діда був садочок з яблуками, великий двір перед хатою і осики біля сараю
Nech sa paci
81.10.16, 21:09Відповідь на 5 від trinks
Тоді скоріш за все ГУРОК кажуть. Хоча... Район заселяли приблизно з 1500 (більше з 1600) до 1720 переважно переселенці з правого берега — Житомирської та Київської областей. Можливо, в Черняхові так казали тоді, а у Ржищеві — ні.
Тому в якомусь селі можуть і не казати, якщо більшість є нащадками переселенців із Київської області.
Я про район узагалі трохи начитався-надивився в інтернеті.
Nech sa paci
91.10.16, 21:19Відповідь на 7 від trinks
Село на літеру Б, мабуть.
Старе козацьке з претензіями на дотатарську історію.
Nech sa paci
101.10.16, 21:20Відповідь на 7 від trinks
Я не буду казати, звідти мої батьки (бо вредний), але теж від залізниці пішки йдемо.