архитектура, памятники

Інформація

  • Папка: Париж. Пер Лашез (33 з 62)
  • Додана: 8.06.2009
  • Камера: Nikon D60
  • Дата зйомки: 22 вересня 2008, 17:47:47
Детальна інформація

Коментарі

112.06.09, 12:57

Чудесные фото, но так мешают рамочки!

    212.06.09, 13:55Відповідь на 1 від Ja-Tatjana

    Я их сделала, чтобы провести границу между двумя мирами.

      312.06.09, 13:57Відповідь на 2 від NELLI

      Я их сделала, чтобы провести границу между двумя мирами.Может быть, но это было мое субъективное мнение!

        412.06.09, 14:11Відповідь на 3 від Ja-Tatjana

        Если бы я размещала их сразу, то ничего бы не делала, а теперь по истечение времени мне захотелось сделать какое-то вступление. Слишком необычное кладбище. Это как бы продолжение нашей жизни и как бы что-то другое. Как-то в кино видела похороны на Пер Лашез. Лошади везут катафалк и также идут за катафалком, а потом уже люди. Все в черном. У всех женщин лица закрыты вуалью. Никаких венков, музыки, слез, плача. Возможно это заставило поставить рамки, как и отличие нашего восприятия от увиденного.

          522.06.10, 23:54

          Рамки лишні, вони забирають простір фотографій, зменшуючи пікселізацію основного. І так ясно що це не ярмарок.

            623.06.10, 09:24Відповідь на 5 від Левус

            У цих рамках моє відчуття іншого міста, іншої філософії. Щоб зрозуміти, треба увійти в інший простір. Може й не вийшов мій задум. Але треба залишити життєву суєту і прийти на це кладовище. Отож на той час мені здавалось, що саме отака рамка підготує глядача до такого сприйняття.
            Звісно зараз робила б інакше. Може і перероблю для якого-небудь сайта, бо це та частина життя Парижу, або і Франції в цілому, без якої не можна мати цілістну картину про цю країну.
            Хоча, там, де похован Петлюра, (Монпарнас) вже інший настрій

              723.06.10, 10:14Відповідь на 6 від NELLI

              Рамки допомагають художньо сприймати картину і композицію в цілому, але у випадку з фотографіями на сайті треба обережно застосовувати обрамлення, бо і так є фізичне обмеження на розмір фотографії, а інформативність має бути якнайкращою. Настрій можна створювати відповідною художньою обробкою самої фотографії.

                823.06.10, 11:41Відповідь на 7 від Левус

                Я розумію, про що мова, але цей цвинтар відпізняється від інших. А я доволі багато їх дивилась. Це моє бачення. Це не цвинтар, це місто, де люди продовжують своє інше життя. Про це свідчать подарунки, листи, що залишають люди, знаходячись по інший бік по цей бік. Але треба виділити вхід та відокремити його, щоб підкреслити саме це. Життя не закінчується, але продовжується у інший спосіб. Та я розумію, що хтось не погодиться з моєю думкою. Кожен має право на особисту думку

                  923.06.10, 11:45Відповідь на 8 від NELLI

                  Так воно і є. Філософія життя і смерті. Одне без другого неможливе.