113.11.11, 18:08

Двортер'єр!

213.11.11, 18:37Відповідь на 1 від no-sense

Не знаю породи, а того патика кидали йому, щоб ним зайнявся, а не до нас ліз.
Хороший пес. Он скільки тирси наробив.

313.11.11, 18:38Відповідь на 2 від Вітер-в-полі

Не знаю породи, а того патика кидали йому, щоб ним зайнявся, а не до нас ліз.
Хороший пес. Он скільки тирси наробив.У моїх знайомих собака був, на цепку сидів, так від люті, коли не мав чогось іншого вгризти, то хапав свою миску алюмінієву і щосили її тріпав)) Так там миска така стала погнута і побита, ніби з-під танка викотилась)))

413.11.11, 18:59Відповідь на 3 від no-sense

Був в одного господара в Золочеві маленький пес дуже лютий, тато якось заблизько пройшов, то черевика йому розірвав..
А раз були в того господара ми були, то пес так рвав ланцюг, що нашийник обірвав. І - заткало зразу, шмиг поміж наші ноги (0 уваги) і вйо на свободу.. на три дні..

513.11.11, 19:00Відповідь на 4 від Вітер-в-полі

Був в одного господара в Золочеві маленький пес дуже лютий, тато якось заблизько пройшов, то черевика йому розірвав..
А раз були в того господара ми були, то пес так рвав ланцюг, що нашийник обірвав. І - заткало зразу, шмиг поміж наші ноги (0 уваги) і вйо на свободу.. на три дні..Цепний собака, знаходячись не на цепу, чхати хотів на свої охоронні обов'язки)) Перевірено багатократно)

613.11.11, 19:08Відповідь на 5 від no-sense

Невже не траплялося? А мені трапився, що втішився, як виявилася нагода зуби погострити. Зараз шрами майже непомітні, але три роки добре видно було!

713.11.11, 19:11Відповідь на 6 від Вітер-в-полі

Невже не траплялося? А мені трапився, що втішився, як виявилася нагода зуби погострити. Зараз шрами майже непомітні, але три роки добре видно було! Мені, видно, більше щастило) Хоча бувало й непереливки - колись поверталась ввечері додому, було вже темно, аж тут купа собак назустріч - агресивні, гавкають, кидаються... "наречену" не поділили... Обступили мене зусібіч, гарчать... Капєц... Чесно - не знаю навіть, як змогла залишатись зовні спокійною і впевненою - допомоги чекати було марно, зброї у мене теж не було, навіть палиці якоїсь... Я просто почала повільно відступати назад, голосно і спокійно звертаючись до собак, як хазяйка, строго і авторитетно... Коротше - вибралась!
Повезло...