Піти " на каву" - це побути годинку-півтори абсолютно вільним... / путешествия
Піти " на каву" - це побути годинку-півтори абсолютно вільним...

Інформація

Коментарі

130.09.09, 22:56

Затишна кав'ярня. Але навряд чи я висидів би годинку-півтори за чашкою кави. До того ж не люблю, коли при цьому палять.

    25.10.09, 09:53Відповідь на 1 від Архітект

    Багато залежить ще від того з ким піти "на каву"... інколи можна навіть не помітити хто сидить за сусіднім столиком.
    А назва цього затишного містечка приурочена до пісні , яку виконує Віктор Морозов . Називається " Панна Францішка"....тому мені впала в око.

      35.10.09, 09:53Відповідь на 1 від Архітект

      Панна Францішка

      На Клепарові за рогатками,
      Там собі жила в своєї мами
      Файна, як янгол, груба, як кишка,
      А всі ї звали – панна Францішка.
      А татусь панни, він різав свині,
      Ліпшого майстра нема донині,
      А свині тєжко переживали,
      На ціле місто дурні кричали.
      Францішки мамця в ринку стояла,
      Що забив татусь – тим торгувала,
      Сальцесон, шкварки, шпондерки, кишки,
      Купуйте, люди, в мамці Францішки.
      А недалеко від їх господи
      Жив си фризієр, бравий молодик,
      Він купував там щорання кишку,
      Бо кохав тяжко панну Францішку.
      Підслухав татусь ту таємницю:
      "Не для фриз’єра донька різницька,
      І хай щодня він купує кишку,
      Та не дістане панну Францішку!"
      Як то коханці бідні дізнались,
      То з того страшно розхвилювались,
      І хоч життя їх було ві цвіті,
      Постановили його скінчити.
      Бідний фризіє

        45.10.09, 23:48Відповідь на 3 від ANne*

        Яка сумна пісня. Я аж просльзився.

          56.10.09, 22:22Відповідь на 4 від Архітект

          Я так і думала , що будуть сльози , тому не дописала відразу закінчення (не помістилося )....вирішила вас підготувати , як у відомому анекдоті про чоловіка, який їхав на курорт і домовився з другом наглядати за дружиною...
          ***
          Бідний фризієр заливсь сльозою,
          Купив си кишку із трутизною (отрутою),
          А було тої два метри кишки,
          І з’їли разом з паннов Францішков.
          Як тілько з’їли, зараз почули,
          Жи тов ся кишков на амінь струли,
          Я не забуду тебе тепер
          Такий кінець був панни Францішки.

            67.10.09, 20:45

            Ну Ви зовсім не жалієте ваших дописувачів, такі сумні історії розказуєте.

              77.10.09, 22:34Відповідь на 6 від Архітект

              Нет повести печальнее на свете,
              чем повесть о Ромео и Джульетте...
              http://www.youtube.com/watch?v=Gi7DkVXm9tg&feature=related
              Jestem jaka jestem....і не хочу змінюватися.