Вперше  побачила в горах  отаку  білу "лапшу" і  згадала  за  людину  яка  просто кохається в різних  лишаях. Андрію  це для тебе /
Вперше побачила в горах отаку білу "лапшу" і згадала за людину яка просто кохається в різних лишаях. Андрію це для тебе

Інформація

  • Папка: Подарунки для друзів (34 з 36)
  • Додана: 2.10.2016
  • Камера: Canon PowerShot SX20 Is
  • Дата зйомки: 2 жовтня 2016, 16:11:22
Детальна інформація

Коментарі

13.10.16, 11:36

Страховіття, бр-р-р-р!!!

    24.10.16, 23:19

    Не лишаях а лишайниках (по мотивам : "скільки раз казати, що я філателіст а не..")

    Схоже на якийсь ягеля різновид. Не бачив такого.

      35.10.16, 14:29Відповідь на 2 від Вітер-в-полі

      Та ось Алла уже нагуглила. http://www.wikiwand.com/fr/Thamnolia_vermicularis. Бялі червяки )

        413.10.16, 20:38Відповідь на 3 від Горянка

        Ага, ось український варіант http://redbook-ua.org/item/thamnolia-vermicularisschaer/
        Вітаю, знахідка рідкісна мабуть тому що високогірна.
        Принаймі я не бачив саме такого (або раз), а я таки люблю позаглядати по кутках там де я є.
        Гугління Алли не бачу, то певно та що забанила за дражнення.

          513.10.16, 20:57Відповідь на 4 від Вітер-в-полі

          Я теж допитлива. Спочатку коли побачила, то подумала. що це залишки згарища.
          було дивно. що все інше не обгоріло а кругом така смакота червоненька і чорненька. так приємно востаннє цього року заправитися вітамінами. Вродило цього року в горах і яфини і бруснці.

            613.10.16, 21:53Відповідь на 5 від Горянка

            Там де я був цього року ненормальна погода була. Взимку не було снігу, а весною і літом - дощу. Струмки і болота повисихали. Морошка була дрібна і водяниста, потім пригріло сонце добре і вона зробилася сушеною мармолядою в один день - ще б, коли ягода мала температуру з 45 градусів, то наступного дня.. Голубіка була нещасна, брусниця - тільки там де чорниця, а на брусничних місцях її не було (тобто - її не було). А чорниця була шалена. Ніколи такої густої не було і не буде. І тільки на зрубах - у лісах не було. Абсолютний рекорд за день - 194 кг раз, це при тому що в нормальний середній рік моя норма - 80-90 кг. І довго була, до самого кінця, а так не буває.

              713.10.16, 21:57Відповідь на 5 від Горянка

              Десь місяць і тиждень-два тому промайнуло відчуття таке, як і у години "іловайського зеленого коридору", але мікроскопічно менше і раз. Хтось умирав із тих що пробігав повз мене тоді, 20-го лютого. Раніше я думав що зі всієї нашої родини лише я не маю чутливості. Помилявся.

                815.10.16, 21:39Відповідь на 7 від Вітер-в-полі

                Я . думаю. що тим хто був 20того лютого на Майдані дуже блиьким до серця є те що відбувалося в Іловайську. Я тоді була здивована тим як не емоційно ти розказуєш про те що бачиш.

                  915.10.16, 22:07Відповідь на 8 від Горянка

                  Не те.
                  Я ж був у лісі, жив у лісі, з людьми фактично раз на два дні зустрічався - такими самими як я. Цей період - я є поза інформаційним простором і нічого не знаю що відбувається, бо не маю доступу до інформації, як і часу. А в той день взагалі був в такому місці - щоб подзвонити, то треба було вилізати на великий камінь в одному кутку зруба, або на високий пеньок - нижче антена не лапала.
                  І раптово мене накрила хвиля, що я роззувся, впав на коліна, задер голову до неба і зачав вити з горя як вовк на місяць. Не знаючи чого. За 2,5 години - ще раз. Через півтори доби я дізнався про той "зелений" коридор і час обстрілів. Години, з поправкою на часовий пояс - були саме ті, коли масово вмирали наші хлопці. нмд - відчути міг тільки тих з ким миналися на Інститутській, інших ні.

                    1016.10.16, 15:04

                    Іловайськ https://www.facebook.com/sikora.olga/posts/1098591316921173