119.01.11, 10:09

кожна сходинка тримає у пам"яті цокіт вишуканих підбор і брязкіт шпор уланів, лопотіння босих ніг і кроки тиші....

219.01.11, 10:24Відповідь на 1 від Рися13

а ведуть вони до старовірменської ))))) і насправді цим сходам вже років 400-та

319.01.11, 10:27Відповідь на 2 від Тараскин

я то відчула, хотілося б там залишити і відбиток свого каблучка))))

419.01.11, 10:29Відповідь на 3 від Рися13

ой.... це цікавий камень загартований століттями... але для жіночого каблучка немає нічого неможливого... ти більше що камінь - чоловічого роду

519.01.11, 10:31Відповідь на 4 від Тараскин

скільки камінних сердець розбилося в друзки від одного його поруху

619.01.11, 10:33Відповідь на 5 від Рися13

а ще більше ожило))))

719.01.11, 10:41Відповідь на 6 від Тараскин

тоді вони втратили свою незворушність, а каблучки ніжно цокнувши впали додолу...

819.01.11, 10:42Відповідь на 7 від Рися13

і замість двох сердець лишилось одне

919.01.11, 11:10Відповідь на 8 від Тараскин

уже не камінне?

1019.01.11, 11:41Відповідь на 9 від Рися13

велике і спільне